10.09.2026
ТОПОГРАФІЯ МІСТА
Губернське місто Кам’янець-Подільський, що над Смотричем (притока Дністра), лежить під 48 градусів 40 півн. широт. і під 26 34
Читати
24.08.2026
Усі хотіли жити краще
Видимі ознаки руху України до незалежності уже явно почали проявлятись у 1989 році. У різних середовищах йшли
Читати
14.08.2026
Здається, що про Бакоту написано все. Про те, що Золота Долина Подністров'я пішла на дно і до сьогодні викликає хвилювання
Читати
30.07.2026
Цьогоріч «Багатопрофільна центральна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області відзначає 75-річчя від дня заснування.
За цей час лікарня пройшла
Читати
30.07.2026
Незабаром наш редакційний колектив святкуватиме визначну дату. Свій поважний 95-річний ювілей відзначає чудова людина, відомий журналіст, член Національної спілки журналістів
Читати
30.07.2026
Михайлу Казимировичу МАНЬКОВСЬКОМУ 1 серпня виповнюється 80! А він ще й досі веде у нашій газеті спортивний огляд подій, які
Читати
29.07.2026
Вся гордість вчителя в учнях, у зростанні посіяного ним насіння.
Д.І. Менделєєв
Про нього, як про свого учня, мені вже давно хотілося
Читати
30.06.2026
Почули і не повірили
Спочатку здавалось, що це якесь непорозуміння. Бо нібито у державі, яка вже «завтра» бачить себе у Євросоюзі,
Читати
У вівторок, 10 січня, депутатам Кам’янець-Подільської міської ради з другої спроби вдалося прийняти бюджет на 2023 рік. Перша спроба, нагадаємо, відбулася ще перед Новим роком, 28 грудня. Проте того дня зранку була повітряна тривога, а пізніше, на призначений час, не вдалося зібрати кворум, тому міський голова Михайло Посітко переніс
Початок широкомасштабної війни росії проти України викликав небувалий підйом патріотизму в українському суспільстві. До лав Збройних Сил України йшли добровольцями ті, хто раніше навіть не уявляв себе в ролі військового. Вони не могли залишитись осторонь, коли рідний край виявився в небезпеці. Є й такі, що багато років прожили за
В останній день року в Соледарі загинув майор інженерних військ Аркадій МУЛЯР. Ті, хто добре знав його, просто не могли повірити в це, адже Аркадій Васильович був професійним військовим із величезним бойовим досвідом (ще з 2014 року боронив кордони України на сході). 311 днів майор Муляр провів у місцях
Знову повторюсь, що гинуть найкращі – і це насправді не якась чергова фраза. Руслан БОДНАРЕНКО, уродженець с.Вітківці, був саме з таких. Син лікаря, котрий після Чорнобиля, набравшись смертоносних берів, пішов із життя у сорок сім. Після закінчення школи Руслан проходив строкову, деякий час після того служив у державному кримінально-виконавчому
ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТА І ПИСЬМЕННИКА МАР’ЯНА ІВАНОВИЧА КРАСУЦЬКОГО Відомому українському журналістові, багаторічному редакторові Кам’янець-Подільської міськрайонної газети «Край Кам’янецький», письменнику, автору гостросюжетних романів «Довга дорога вночі», «Павутиння», «Крик білої ворони», «Біг з перешкодами» («Редакція»), «Розрив-трава на лютих перехрестях», «Злива», багатьох збірок повістей, оповідань та новел, почесному професору
Не про всяку людину можна сказати: «Я мав честь з ним служити». А про загиблого сержанта (старшину за посадою) інженерної бригади Олександра ШВЕЦЯ так відгукується багато людей. Це був професіонал високого класу, що особливо цінується у саперних підрозділах. «Йому було лише 45, – згадує його побратим, старший солдат Сергій,
Ще восьмого грудня він завітав до рідної домівки, а 23-го місто проводжало Віктора МАМЧУКА в останню путь. Серед тих, хто прийшов попрощатися з 33-річним бійцем ЗСУ, оператором групи 2-го загону однієї з військових частин, старшим матросом було немало чоловіків, які не могли стримати сліз… «Він був, – згадує учителька
Коли закохані стають на рушник щастя, то мріють жити у злагоді, любові до кінця свого життя. Так було і з Юрієм та Вікторією БУЖІЄВСЬКИМИ. Вони познайомилися, коли їй було 17, а йому – 22. Статний юнак, який тільки що повернувся з армії, так полонив серце дівчини, що вона не
Вони закохалися ще за шкільною партою. І ніяк не уявляли життя один без одного. З того часу молоде подружжя Андрія та Марини ТВЕРДОХЛІБІВ завжди крокувало разом. Вони були дві половинки цілого, що зветься Вірністю. Мабуть, десь на небесах розпорядилася доля так, що на світ вони теж з’явилися майже одночасно:
Взялися разом і зробили. Так було прийнято в нас, українців, віддавна. Не чекати, коли хтось за тебе все вирішить, а самим, зі своїми побратимами і посестрами працювати над покращенням свого життя. Не дивлячись на всі історичні перипетії, ця традиція в нас збереглась і донині. Так, у мальовничому селі Лисогірка
