ОЛЕКСАНДР ПРУСЄВІЧ: З ІСТОРИЧНОГО НАРИСУ «КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ» (рік видання – 1915)

ТОПОГРАФІЯ МІСТА

Губернське місто Кам’янець-Подільський, що над Смотричем (притока Дністра), лежить під 48 градусів 40 півн. широт. і під 26 34 схід. довг. від Грінвича (або ж 44 14 – від Пулкова).

Найближча до міста залізнична станція є Кам’янець-Подільська залізнична колія за 2 версти. Крім того, доїхати можна до станції Гусятин за 52 в., Скала – 34 в. та Іване-Пусте – 40 верст австрійською колією.

Кам’янець ділиться на п’ять частин: центр – власне, Старе місто на острові, оточене навколо річкою; на протилежних берегах: на захід – Польські фільварки, на південь – Руські фільварки, а на сході – Новий план, з’єднаний новим мостом з центром міста. У північно-західній стороні знаходиться замок, давня польська фортеця, з’єднана мостом в місці двох річкових рукавів, а далі – село Підзамче; біля підніжжя замку, з лівого боку – містечко Карвасари, а з правого – Видрівка. Три останні належать до повіту. А за Новим планом знаходяться хутори та передмістя: Мукша Боришковецька і Китайгородська.

Річка Смотрич, оточуючи місто, вимила скелі глибиною 35 метрів, оголяючи давні силурійські поклади. Вище, а саме на Новому плані, ще з’являються міоценові поклади, а також – делювіальні – глина та пісок з камінням.

 

СТАТИСТИКА ТА ІНФОРМАЦІЯ

Згідно з урядовими джерелами Кам’янець до 1 січня 1913 р. нараховував в середмісті, Новому плані, Польських та Руських фільварках разом 49250 мешканців, з них – 23802 чоловіків і 25446 жінок; католиків 8118, з них 3960 чоловіків та 4153 жінок, згідно із костельними записами, крім Біланівки, їх є тут понад 8500; православних 17274, з них 8306 чоловіків і 8968 жінок; євреїв 23430, з них 11311 чоловіків та 12119 жінок.

Моральність мешканців міста в 1908 р. у цифрах виражається так: анальфабетів (неграмотних, за стар. сл. – прим. Ю.Л.) нараховується приблизно 10000 осіб, переважно християн. Мешканці Кам’янця протягом року випили 17000 відер горілки на 146000 руб. Наслідки неграмотності та пиятики за цілий рік наступні: у слідчого судді було на розгляді 211 справ, а в мирових суддів – 2076 кримінальних справ. Кількість засуджених та під слідством становить 3500 осіб, з них близько 500 осіб було засуджено до ув’язнення і заарештовано. Волоцюг – 1, бездомних – 3, жебраків – 60, п’яниць – 30, картярів – 30 і 10 самогубців. Щодо подружніх стосунків, то впродовж року укладено 265 шлюбів, розлучень було 22, позашлюбних дітей народилося 93. Дітовбивство зареєстровано в 13 випадках. До шпиталю записалися і отримували допомогу в амбулаторії хворих на сифіліс 459 і хворих на інші венеричні хвороби – 428; до приватних лікарів звернулися хворих на сифіліс 174, і на інші венеричні хвороби – 279. У шпиталях більшість становили жінки та військові, а в приватних лікарів – службовці. Щодо народності, то всі ці хвороби стосуються християн. Проституток зареєстровано 33, і втричі більше було незареєстрованих. Найбільше вони популярні серед службовців та серед учнівської молоді, що навчається в середніх наукових закладах.

Площа міських земель становить 29 кв. верст.

Згідно з оподаткуванням міська нерухомість оцінюється в 1912 р. на 9179567 руб., а незабудовані землі – на 493101 руб.

Міське самоврядування тут впроваджено в червні 1878 р. У 1913 р. міський бюджет був представлений так: прибутків було 467056 руб., видатків – 467056 руб. Податкова нестача становила на 1 січня  1913 р. 61186 руб. 8 коп. Міський капітал 14736 руб. 35 коп., а борги міста – 498943 руб. 56 коп. Міська рада складалася з 9 католиків, 14 православних і 2-х євангелістів, управління – 2 православних і 1 католик.

Власників будинків наразі є 2277, з того числа у середмісті – 720, на Новому плані – 468 (міських будинків 29), на Польських фільварках – 429, на Руських фільварках – 256, Біланівці – 169, на Мукші Боришковецькій – 93, Мукші Китайгородській – 61, і на хуторах – 20. Будинків до 1 січня 1910 р. було 3300 кам’яних і 2700 дерев’яних. З них: 18 церков, 4 католицьких костели (і каплиця на цвинтарі), євангелічна – 1, єврейських синагог – 28 кам’яних і 3 дерев’яні, будинків кам’яних житлових – 1640 і дерев’яних – 775.

Магазинів та складів маємо 1363.

Найбільш популярні магазини та склади:

споживчі: «Споживчого Товариства» (з 1898 р.), Журавльової, «Гнівань» Пістряка;

ліктьових товарів: «Московський магазин» (Готезмана і Штекеліса), Рапопорта, Мануліса і Шройта;

галантереї: «Магазин слов’янський», магазин житомирських рукавичок, «Варшав’янка» (п. Орновської), Баби, Мовермана;

місцевих кондитерських виробів: Петровського;

магазини жіночих капелюшків: Раковської, Дрощ;

взуття: Кука, Гітлера;

машини: Зінгера (для шиття), Вайнбаума, Лукачера і склад синдикату для рільництва (рільничий);

письмові приладдя: Варгафтіга, Ляхмановіча і в польській книгарні Вінярського;

склад приладів для фотографування: Авербуха, Прусіновської;

і ювелірні – Новаковського – усі в місті.

Фабрик до 1 січня 1913 р. – 28: лоєвих свічок – 2, оцту – 1, гільз – 4, вати – 2, броварні – 2, ливарня та механічних верстатів – 2, цегельня – 1, закладів штучних мінеральних вод – 6 і карет – 6. Працівників на усіх цих фабриках та закладах – 200.

Ярмарки відбуваються двічі на рік: 7 липня (24 червня), на св. Яна і 14 (1) жовтня. Базари відбуваються у четвер та неділю в долині – на вулиці Руській, на вулиці Різницькій, на ринку біля брами Баторія і на Новому плані.

Шпиталів зараз є шість: земський, єврейський, військовий, духовної семінарії та міської духовної школи (три останніх утримуються на кошти православного духовенства), та амбулаторія «Товариства людинолюбців» (з 1884 р.). Крім того є: санітарно-аналітична лабораторія (з 1896 р.) та «Інститут щеплення віспи» (з 1887 р.) того ж Товариства та приватна водолікарня. Сиротинець губернського «Товариства опіки над сиротинцями».

Практикуючих лікарів – 36. Аптек – 4, приватні: Хомського, Гольдштейна в місті, Садковського на Польських фільварках і одна на Новому плані, дві службові – в земському шпиталі, та «Товариства людинолюбців». Аптечних складів 5: Хомського, Шрагі та Гольдштейна в місті, один – на Польських фільварках, і один – на Новому плані.

Доброчинні інституції: «Комітет опіки над убогими» царського «Товариства людинолюбців» (з 1884 р.), «Товариство допомоги бідним» (з 1872 р.). «Братство св. Яна Хрестителя» (з 1864 р.). Виправна колонія для неповнолітніх (з 1896 р.), «Товариство допомоги незаможній учнівській молоді в міській жіночій та чоловічій гімназіях» (з 1880 р.), а також кам’янецькій молоді міської школи (з 1902 р.), «Братство св. Яна Богослова» в семінарії (з 1881 р.), відділення «Товариства червоного хреста» (з 1878р.), «Товариство доброчинності» (існує з 1907 р.), жіноче Товариство «Праця».

Наукових закладів маємо 21, що навчають 2380 хлопців і 1718 дівчат. З наукових закладів існують: класична чоловіча гімназія (з 1833 р.), дві жіночі, Маріїнська (з 1867 р.) і Славутинка (з 1901 р.); чоловіча технічна школа (350 учнів), середня комерційна школа д-ра Мазінга, музична школа п. Ганіцького, православна Духовна семінарія (з 1797 р.), духовна чоловіча школа (з 1818 р.), духовна жіноча школа (з 1864 р.), міська двокласна школа (з 1869 р.), фельдшерсько-акушерська школа (з 1906 р.), ремісничий притулок братства св. Яна (40 хл. і 40 дів.), єврейська школа і 8 міських однокласних шкіл. Наприкінці 1908 р. відкрито торгівельну школу.

Музей «Подольського церковного історико-археологічного Товариства» у місті та природничий музей «Товариства природолюбців» на Новому плані. Архіви: губернського уряду, податкової палати, окружного суду, губернського земського закладу (до нього приєднано архів колишньої громадської опіки), міського уряду та згромадження шляхти.

Бібліотеки російські: публічна і «єпархіальна». Польська приватна – для добровольчої гвардії.

Театри: міський і в будинку ім. Пушкіна.

Клуби: міські, шляхетські та єврейські.

Друкарні – 5: губернського уряду (з 1807 р.), «Братства св. Трійці» (дісталася від Кіржацького), Вайнбаума, Битенського; Фітермана, Кенігсберга і Клігера, друкують вони і польською мовою.

Фотографічних закладів 6: Кордешової і «Руська».

Книгарні – 4: Гольденберга, Лахмановіча, польська Вінярського і Бавелманів.

Урядова преса: «Подольскіє губернскіє вєдомості», виходять з 1838 р., «Православная Подолия», замість «Под. єпархиальних вєдомостєй», які виходять з 1862 р.

Газети: «Подольские известия» і «Подолянін» – щоденні, «Економіческая жизнь Подолии» земський двотижневик, усі російською.

Банки: народний (з 1865 р.), селянський (з 1883 р.), об’єднаний, два товариства взаємного кредиту і руський товарно-промисловий.

Банкірські кантори: Шмідта, Кохена, Фрида і Рабіновича.

Установи: губернська управа (з 1796 р.), канцелярія губернатора (з 1795 р.), канцелярія до справ селянських (з 1861 р.), така ж міських (з 1870), така ж – військової повинності (з 1874 р.) – у місті; губернське згромадження шляхти (з 1796 р.), опіка шляхетська – на Новому плані; губернський статистичний комітет – в місті, губернська колегія земських справ (з 1904 р.), губернська колегія охорони лісів – на Новому плані; приміщення пошти, телеграфу та телефонів – в місті, податкова палата (з 1796 р.), аудиторська палата (з 1866 р. ) – на Новому плані, губернська каса – в місті, губернська контора акцизи (з 1863 р.), інспекторат фабричний (у Кам’янці з 1902 р., а з 1897-го і до цього часу був у Вінниці) – на Новому плані; окружний суд (з 1880 р.) – в місті, зібрання мирових суддів у 1, 2, 3 рівнів (впровад. у 1864 р.) – на Польських фільварках. Дирекція (з 1900 р.) та інспектор (з 1869 р.) народних шкіл – на Новому плані; міська поліція (з 1800 р.) був призначений поліцмейстер, а в 1803 р. затверджено штат міської поліції та відділення 1 та 2 – в місті, 3 – на Новому плані; «дума» і «управа», що становлять міську владу та опікунський суд (впров. у 1878 р.) – на Новому плані; православна духовна консисторія – в місті; штаб 47-го Українського полку піхоти і полку козаків – на Польських фільварках; військовий начальник, установа повітової поліції – в місті.

Соціальні інститути: місіонерське православне братство св. Трійці (з 1900 р.) – в місті (Троїцький кляштор), Товариство «Просвіта» (з 1900 р.) – на Новому плані (Ринкова площа на Новому плані, д. Хельфмана); «Товариство офіціалістів» (заст. – службовців у приватних будинках, прим. Ю.Л.), «Доброчинності» (з 1880 р.) – в місті (на ринку), «Товариство подільських лікарів» (з 1859 р.), історико-археологічне Товариство (в місті, вулиця Дворянська по домініканський будинок), природниче Товариство, Товариство опіки над тваринами, рільничий синдикат (Миколаївська площа, д. Хорбковських).

Транспортні контори: південно-західних залізниць в місті (вул. Довга, д. Фріда) і «Російського Товариства».

Пожежна міська частина під керівництвом брандмейстра (заст. начальник пожежної команди – прим. Ю.Л.), працівників – 35, коні – 30; частина знаходиться на Новому плані, а частина в місті. Полювальна частина (утворена в 1896 р.), керівництво та склад також у місті (Миколаївська площа).

Готелі, два найосновніших: «Гранд-Готель» і «Бельвю» (ціни норм. від 1 руб. 50 к. до 4 руб.), «Брістоль» і «Метрополь» – другорядні (ціна норм. від 60 коп. до 3 руб.), і 18 заїжджих дворів (від 30 коп. за ном.) – усі на вул. Троїцькій і Поштовій.

Ресторанів є два: в «Гранд-Готелі», другий – в «Бельвю», пообідати можна також на кухні колишнього «Товариства доброчинності» (Гімназійна площа), і в ресторані співтовариства офіціантів (вул. Поштова).

Цукерні: Балицького і Ключнікова (вул. Троїцька) і Попельової, на Шарлотці.

Перукар Петровський на ринку.

Лазня Лозінського на Польських фільварках, крім того, в долині є єврейські лазні.

Телефонних абонентів в місті 140 (телефони в місті запроваджено в 1890 р.).

У 1913 р. впроваджено електричне освітлення вулиць і приватних будинків.

Переклад Юлії ЛИСКУН.