Долі людські
ВШАНУВАЛИ РЕКТОРА, НАУКОВЦЯ, ЛЮДИНУ
ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА САМОКИША За ініціативи ректора закладу вищої освіти «Подільський державний університет», доктора економічних наук, професора, член-кореспондента НААН, Заслуженого працівника сільського господарства України Володимира Іванишина була проведена науково-практична конференція, присвячена пам’яті Михайла Івановича САМОКИША. У вступному слові Володимир Іванишин розповів про життєвий шлях Михайла Самокиша,
ЮНИЙ ДОСЛІДНИК З МЕЛІТОПОЛЯ
Невгамовно розповідаю кожному, коли біля мене поряд Сашко ВІНІЧЕНКО, що мені його у поміч послали небеса. Сашко – переселенець з Мелітополя. Через місяць, відколи окупанти минулого року загарбали місто, вони з мамою тут. Якось мені оповідали, які небезпеки чатували на них на блокпосту, коли долали дорогу до Кам`янця-Подільського. Ноутбук
УКРАЇНА У МЕНЕ В ДУШІ
У ті часи, коли були популярними молодіжні загони, юна студентка, звісно ж, активістка Галина, ні на хвилину не вагаючись, уперше в житті полетіла на край світу, вважайте – аж до Уренгою. Ось там і зустріла свою долю. Іван привозив на будівництво матеріали, тож одразу вподобав гарну, ставну дівчинину з
НИЗЬКИЙ УКЛІН ВАМ, НАШІ ЛЮБІ МАТУСІ
4 лютого 2023 року родини корінних кам’янчан – Марковських і Веретянових, відзначили 100-річчя від дня народження найрідніших людей – наших мам, бабусь, прабабусь, двох сестер-близнюків: Веретянової (Сіліної) Тамари Борисівни та Марковської (Сіліної) Лариси Борисівни. Відколи себе пам’ятаємо – вони наші перші наставники. Ще малими ми бігли до них зі
ПОГЛЯД КРІЗЬ ПРИЗМУ СТОЛІТЬ
Світлій пам’яті настоятеля монастиря ордену Павла Першого Пустельника (отців-паулінів) в Україні Алоіза КОСОБУЦЬКОГО У заповідній частині Кам’янця привертає увагу велична культова споруда, яка є домінантою не тільки вулиці Домініканської, але і центральної частини Старого міста. Кам’яна плита з написом та герби на головному фасаді будівлі виразно вказують на її
ЗА ЛЮДЯНІСТЬ І ЧЕСНІСТЬ ПОВАГУ ЗАСЛУЖИВ
Багато води утекло з тих пір, минуло літ і літ – понад півстоліття, а Василь Григорович і досі достеменно пам’ятає, як напередодні нового, 1967-го року, Ганна Іванівна Гніздовська, вчителька української мови і літератури Зіньківської середньої школи, що на Віньковеччині, оголосила, що учень 7-го «в» класу Васько Ковальчук написав найкраще
ІНШОЇ ПОЗИЦІЇ НЕМА
Свій перший військовий досвід Анатолій МАЛАЙДАХ набував десь так у класі сьомому. Шкільний товариш поцупив у тата-військового, котрий поїхав у відрядження, пістолет, тож було вирішено випробувати себе в стрілецькій справі. Щоранку веселий гурт відчайдухів йшов не на уроки, а на закинутий полігон, де, хизуючись один перед одним, вправлялися у
ЗАЛЮБЛЕНИЙ У СЛОВО І ЖИТТЯ
ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТА І ПИСЬМЕННИКА МАР’ЯНА ІВАНОВИЧА КРАСУЦЬКОГО Відомому українському журналістові, багаторічному редакторові Кам’янець-Подільської міськрайонної газети «Край Кам’янецький», письменнику, автору гостросюжетних романів «Довга дорога вночі», «Павутиння», «Крик білої ворони», «Біг з перешкодами» («Редакція»), «Розрив-трава на лютих перехрестях», «Злива», багатьох збірок повістей, оповідань та новел, почесному професору
ВІДДАВ ЗА БАТЬКІВЩИНУ НАЙДОРОЖЧЕ
Коли закохані стають на рушник щастя, то мріють жити у злагоді, любові до кінця свого життя. Так було і з Юрієм та Вікторією БУЖІЄВСЬКИМИ. Вони познайомилися, коли їй було 17, а йому – 22. Статний юнак, який тільки що повернувся з армії, так полонив серце дівчини, що вона не
ЗДІЙНЯЛИСЯ РАЗОМ ДО САМОГО НЕБА
Вони закохалися ще за шкільною партою. І ніяк не уявляли життя один без одного. З того часу молоде подружжя Андрія та Марини ТВЕРДОХЛІБІВ завжди крокувало разом. Вони були дві половинки цілого, що зветься Вірністю. Мабуть, десь на небесах розпорядилася доля так, що на світ вони теж з’явилися майже одночасно:
