Долі людські

Колись він, ще малим, виходив на берег своєї Студенички, яка розливалася навесні, і відчайдушно пускав паперові човники. Човник плив кудись за течією, а він біг берегом і, дивлячись на стрімкий потік, уявляв себе… і моряком, і вершником, і… Дитячі мрії напрочуд захоплюючі! Та став він простим учителем, потім –

Жінка поверталася додому з-за кордону. Через карантин вона була змушена їхати набагато довшою дорогою, через чотири європейських країни. Жінка була стомлена, хоча її молоді сопутники виглядали не ліпшим чином. Мали вони в салоні повного чоловіка, котрий спав день і ніч, і в сні потужно хропів. В дорозі жінка розпланувала

Найстаршому тут – 62, наймолодшому – 20, та це не заважає їм бути єдиною, згуртованою командою, яка нещодавно повернулася із зони ООС. Уже вдома на бійців підрозділу, очолюваного підполковником Вадимом Татарином, чекало до сорока бойових нагород. І цей успіх невипадковий, бо ж військову частину А/ч 3631, до складу котрої

Намагаючись побачити якомога більше, хутенько пробігаємо залами виставки, і раптом знайома, як вкопана, зупиняється біля однієї з робіт. Читаємо назву – «Буття і час». Дивовижна картина, виконана в техніці шиття клаптиками. – А хто ж автор? – запитуємо один у одного. – Наталя ЛАШКО, – підказує хтось. – Онде

Він може врятувати життя безневинній дитині, воїну-захиснику або важкохворій людині. Взагалі бути донором – почесно. Отож, напередодні Всесвітнього дня донора крові, який відзначатимуть 14 червня, розмовляю з Ростиславом МУЗИЧИШИНИМ, який майже два десятиліття робить цю добру справу. – Ростиславе, розкажи, будь ласка, про той перший раз, коли ти здав