Війна
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв
Захищаючи рідну землю від підступного терориста-агресора, переходять із земного до небесного строю найкращі діти України, золотими літерами назавжди вкарбувавши свої імена в новітню історію вільної та незалежної держави. Проводжає в останню путь справжніх Героїв і Кам’янеччина. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих захисників. Щирі співчуття родинам, котрі втратили своїх
Зараз – «зоряні війни»
24 лютого виповнюється два роки, як росія повномасштабно вдерлася в Україну. Військовослужбовці не шкодують себе, відстоюючи територіальну цілісність України. І це попри те, що країна-агресорка вчетверо більша за нашу країну. І хоча росіяни мають перевагу в кількісному складі та озброєнні, однак наші хлопці мають незламний бойовий дух, адже захищають
В’ячеслав ПОПОВ: пам’ять про Героя
8 лютого місто зібралося, щоб вшанувати пам’ять воїна В’ячеслава ПОПОВА, який загинув у боротьбі за свободу та незалежність нашої країни під час російсько-української війни. Цього дня на церемонію відкриття меморіальної дошки прийшли рідні та друзі загиблого Героя, колеги, місцеві мешканці та владні особи, щоб разом віддати шану та висловити
Василь СТАРЕНЬКИЙ. Таких людей нині мало
Щодня нас покидають кращі сини своєї країни. Ще одна болюча, непоправна втрата торкнулася Слобідсько-Кульчієвецької громади. 31 січня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу під час евакуації пораненого загинув на околицях с. Ямполівка Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині, механік-водій, житель села Баговиця СТАРЕНЬКИЙ Василь Станіславович. Василю Станіславовичу назавжди 45…
Сергій ПЕЛИХ боровся за волю і свободу нашої держави
Війна пекучим болем пронизує душі кожної української родини. Не можливо на словах передати того неоціненного подвигу, які творять наші бійці, захищаючи рідну землю від клятого ворога. Як важко справлятися з постійною тривогою, яка ні на мить не покидає рідних, за найдорожчих серцю людей, які ціною власного життя виборюють нам
Дрони стали нашими «очима»
З перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну, депутат Кам’янець-Подільської районної ради, викладач Віктор ЯРЕМЧУК, як і тисячі інших кам’янчан, відразу ж прибув до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби поповнити лави Збройних Сил України. Віктор Петрович не зміг стояти осторонь, і з березня 2022 року, не
Знайомтеся, молодший сержант Максим
Здобуваючи фах історика, Максим ще зі студентської лави усвідомлював, що повномасштабному вторгненню бути. І, власне, готувався до цього, загартовуючись фізично і психологічно. Тож коли 24 лютого 2022-го росія вторглася на наші землі, 21-річний хлопець не міг спокійно сидіти вдома. – Ще у 2018-му році казав хлопцям, що буде
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв
Земля Новоушиччини з почестями зустрічала на щиті своїх вірних синів – 21-річного Віктора ФЛЬОРКА та 49-річного Михайла ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, які віддали своє життя заради Неньки-України, заради миру та щастя не лише власних родин, а й усіх нас. Ми маємо завжди пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя.
Коли саперна справа у задоволення
У дитинстві Сергій мріяв про військову кар’єру, однак тоді не склалося. Але 2009-го таки уклав свій перший контракт із ЗСУ. Відтоді військове життя, хоч і з незначними паузами, стало близьким для співрозмовника. За ці роки він неодноразово виконував завдання в зоні проведення АТО/ООС і з перших днів повномасштабного вторгнення
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю героїв
Війна – страждання, муки, біль, сльози, розлука, страх… Важко уявити, що доводиться пережити людям, чиї близькі не повернулися додому з поля бою. Ось і цього разу своїх славних синів на щиті зустрічали Кам’янець-Подільська, Слобідсько-Кульчієвецька, Староушицька, Гуменецька, Дунаєвецька, Новоушицька громади. Кров’ю обливається серце від болю, а гнів і лють кличуть
