За традицією, напередодні поважних ювілеїв зазвичай підбивають підсумки, подумки повертаються в минуле, згадуючи успіхи й невдачі, вдалі знахідки й прорахунки. Регіональному часопису виповнюється 80 – як на людський вік, то чимало, а газету ще можна юнкою вважати.
Щоп’ятниці в оселі багатьох кам’янчан приходить черговий номер газети «Край Кам’янецький», читаючи який, вони відчувають пульс життя нашого краю. Так є, так було впродовж восьмидесятиріччя, відколи 26 лютого 1930 року вийшов у світ перший номер газети «Колективіст Прикордоння», орган Довжоцької районної ради. Саме цей часопис започаткував родовід «Краю Кам’янецького».
Із проведенням адміністративних реформ з часом утворилися нові територіальні одиниці, серед яких і сучасний Кам’янець-Подільський район. Увесь цей період газета залишалася надійним інформатором громади. Характерно, що вже другого дня після визволення нашого краю від німецько-фашистських загарбників вийшов новий номер районки. Газета повідомляла про події на фронтах Великої Вітчизняної війни, здобутки трудівників тилу, які працювали під гаслом: «Усе – для фронту!».
За час свого існування газета виходила під назвами «Сталінський клич», «Радянська Кам’янеччина», «За комунізм». У 1963 році районний та міський часописи об’єдналися й стали носити назву міськрайонна газета «Прапор Жовтня». Росла популярність часопису, збільшувався його наклад. Якщо на витоках родоводу тираж вимірювався сотнями екземплярів, то в міру ліквідації неписьменності дорослого населення зростало й число передплатників районки. На початку 90-х років минулого століття тираж міськрайонної газети «Прапор Жовтня» сягнув майже 40 тисяч примірників. Практично часопис приходив майже в кожну третю оселю кам’янчан чотири рази на тиждень.
У серпні 1991 року газета реформувалася в регіональну й стала виходити під назвою «Край Кам’янецький». З розвитком ринкової економіки почали створюватися нові видання. Але «Край Кам’янецький» залишився улюбленою газетою жителів регіону.
Редакторами газети в різні часи працювали досить авторитетні яскраві особистості. Це, зокрема, М.Ротштейн, С.Кислий, Іван Романюк, Герасим Понік, Іван Венгер, Дмитро Мороз, Пилип Бадєєв, Сергій Севастьянов, Віктор Спігер, Мар’ян Красуцький. Принагідно нагадати, що саме в період керування газетою Мар’яном Івановичем сформувався чи не найпрофесійніший склад журналістів. Редактор досконало знав журналістську справу, вмів організувати, повести за собою колектив, і це дозволяло йому творити нове обличчя газети, впроваджувати новаторський дух у висвітленні багатьох сторін діяльності суспільства, бути душею колективу.
Головна ж цінність часопису в будь-який час – це люди. На сьогодні високим професійним вмінням відзначаються старійшини часопису Борис Урода та Анатолій Туровський, які діляться своїм досвідом, підказують молоді як правильно та влучно підібрати вислів, подати інформацію аби вона була доступна та зацікавила читача. Багато старань та зусиль докладають редактори відділів Наталя Камінська, Олександр Шкоропата, Володимир Скоб’як, коректор Тетяна Просяна, майстер комп’ютерної верстки Таїса Шкоропата, водій Володимир Добровольський. Можемо пишатися і молодим поповненням — це Юля Лічкевич, Ольга Гарук-Ткачук, Ольга Олійник та Діна Кушнір.
І хоч змінювались назви, головні редактори, журналісти, залишалась незмінною суть – інформувати читачів про події в місті, районі, краї, гордитися видатними земляками та пересічними громадянами, які чесно працюють на розвиток країни.
Славні традиції «акул» пера продовжує «Край Кам’янецький». Гортаючи сторінки часопису, читач знаходить різноманітну інформацію про політичне, соціально-економічне життя Кам’янець-Подільського району та міста. Щось цікаве для себе вишукують люди різних професій, різного віку — від молодого до поважного. В центрі цих публікацій – насамперед людина з притаманними їй переконаннями та сумнівами, відданістю обраному фаху та хобі.
Та газета не була б цікавою, стверджують гострослови, якби не армія дописувачів, яким завдячуємо оперативністю й актуальністю інформації. Це В’ячеслав Волохівський, Михайло Пазій, Василь Цимбалюк, Зінаїда Федорак, Іван Кизима, Йосип Білецький, Віктор Фостійчук, Олексій Чехівський, Ірина Огороднік і багато інших.
Приємно, що саме «Край Кам’янецький» свого часу відкрив непересічний талант редакторів газет Віталія Бабляка (“Подолянин”), Петра Поліщука (“Кам’янець-Подільський вісник”), Станіслава Стояновського (“Сім днів”), журналістів “Подільських вістей” Василя Добровольського, Анатолія Нинцінського, Віктора Кривошиї, Василя Горбатюка, “Голосу України” Віри Шпильової, в теле- та радіокомпаніях Євгена Семенюка, Тетяну Подобну, Андрія Герасимчука та багатьох інших.
Чергову сторінку літопису перегорнуто
Є такий вислів, що газета – чернетка історії, літопис рідного краю. Вже майже дев’ять десятиліть, починаючи із 26 лютого 1930 року, наш часопис робить щотижня новий запис в особистий щоденник Кам’янеччини. За час існування газета виходила під різними назвами: «Колективіст Прикордоння», «Сталінський клич», «Радянська Кам’янеччина», «За комунізм». 1963 року районний та міський часописи об’єдналися під назвою міськрайонна газета «Прапор Жовтня», а з 1991 року вона знову реформувалася й почала виходити в світ як «Край Кам’янецький».
Спливав час, почали з’являтися нові видання. Конкурувати комунальній газеті із приватними ставало дедалі важче. Але 2016 року із прийняттям Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації“ у нас з’явився другий шанс. Як довго чекала журналістська спільнота цього документа, однак не сподівалася, що на шляху до омріяної незалежності доведеться зіштовхнутися з багатьма перешкодами, серед яких – небажання чи, можливо, нерозуміння влади, що настав час розпрощатися зі «своїм кишеньковим рупором правди». Такий бар’єр став і перед колективом «Краю Кам’янецького».
Аби потрапити в перший етап реформування, редакції газети довелося подолати чимало перепон, і лише за допомогою суду ми відстояли своє законне право на роздержавлення.
Ще 21 січня минулого року відбулися збори трудового колективу, де одностайним рішенням було визначено про участь редакції і засобу масової інформації в першому етапі реформування. Відповідні пропозиції щодо способу реформування та етапу 26 січня редакція надіслала до засновників – Кам’янець-Подільської районної ради та Кам’янець-Подільської райдержадміністрації.
Та перепоною на шляху до роздержавлення стало небажання органів місцевого самоврядування і державної влади відпустити газету. 18 лютого 2016 року під час обговорення цього питання на пленарному засіданні п’ятої сесії VII скликання не вистачило одного голосу, аби процес реформування запустити в дію. Це вдалося зробити лише з другої спроби, пройшовши через судові засідання. І вже 30 червня на сьомій сесії районної ради VII скликання депутати кількістю в 22 голоси прийняли рішення про реформування газети «Край Кам’янецький» та комунального підприємства «Редакція міськрайонної газети «Край Кам’янецький». Цього ж дня, згідно із судовою ухвалою, відповідне розпорядження підписав і голова райдержадміністрації.
Далі була справа за Постановою Кабінету Міністрів України про зведений перелік учасників першого етапу реформування, на яку нам довелося чекати майже півроку.
Наприкінці 2016-го колектив редакції й гадки не мав, які зовнішні та внутрішні проблеми, викликані суперечностями і недопрацюваннями Закону, чекають нас під час роздержавлення. Найбільш нагальним питанням на першому етапі було юридичне оформлення трансформації від комунальної власності до приватної. Цей етап ми разом із медіа-юристами, експертами проекту ОБСЄ уже подолали. І як результат – 7 квітня 2017 року отримали статус приватного підприємства, а 28 квітня перереєстрували друкований засіб масової інформації «Край Кам’янецький», засновником якого став трудовий колектив.
Реформа друкованих державних та комунальних ЗМІ, яка розпочалася 1 січня 2016 року, триває майже півтора року. Однак за цей час із 244 видань, які зголосилися взяти участь у першому етапі (всього ж під реформування підпадає 690 друкованих ЗМІ), повністю реформувалися 49 комунальних і державних засобів масової інформації; 127 юридичних осіб перебувають у стані припинення; 33 очікують перереєстрації ітільки 36 видань не підготували документів для реформування взагалі. Про це у своєму виступі 24 травня під час комітетських слухань у Верховній Раді України, участь у яких взяв і «Край Кам’янецький», повідомив голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко. Причини такої статистики полягають, зокрема, в юридичних проблемах, із якими зіткнулася реформа. Бездіяльність співзасновників, неприйняття рішення про реформування, беззахисність колективу та редактора до реорганізації, відчуження майна (необхідність передавати приміщення, які перебувають на балансі редакції, або в оренді), неповний перелік видів реформування (виділ), непогашені борги, реєстрація всупереч закону, кабальні договори — такі ключові завади на шляху до реформування перелічив начальник юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу Олександр Дяченко.
На комітетських слуханнях доповідали як медіа-експерти, так і редактори державних і комунальних друкованих ЗМІ, які презентували своє бачення перебігу процесу реформування.
У підсумку голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар відзначила незворотність реформи.
– Результатом сьогоднішніх слухань мають бути зміни до Закону, які допоможуть редакціям реформуватися. Думаю, що ми маємо узагальнити всі пропозиції й вийти на один законопроект, — сказала вона та запропонувала утворити робочу групу для обговорення пропозицій змін до Закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.
За словами пані Вікторії, якщо на цій сесії проект буде зареєстрований і проголосований у першому читанні, то максимум у вересні цього року його буде ухвалено.
Редакція «Краю Кам’янецького» в числі перших пройшла цей складний процес реформування і, ставши самостійними, ми вкотре зрозуміли, що крім юридичної складової, потрібно підлаштуватися до вимог медіа-ринку, який сам по собі є динамічним та вимогливим. Але ми, перш за все, повірили у власні сили, у те, що зможемо втриматися на плаву, стати конкурентоспроможними і бути й надалі надійним інформаційним джерелом на Кам’янеччині. Ми зрозуміли, що треба змінювати мислення, переходити на бізнесові рейки й реагувати на потреби аудиторії.
Разом з тим ми вдячні читачам, дописувачам «Краю Кам’янецького», які допомагають творити нові сторінки історії рідного краю. Дуже приємно чути слова подяки на адресу газети. Ми дуже чутливо і толерантно сприймаємо критичні зауваження, і дякуємо нашим критикам за конструктивні поради щодо поліпшення роботи видання.
Ми приймаємо пропозиції і зауваження від наших передплатників, від доброзичливців і опонентів. І сподіваємося на підтримку з боку всіх, хто зараз читає ці рядки. Ми щиро віримо, що наша справа – не марна. Створюючи маленький простір для своїх думок в газеті, ми розширюємо вільний простір для кожної людини. Будь ласка, подумайте про те, що тільки завдяки вам ми зможемо функціонувати і таким чином розширювати простір СВОБОДИ СЛОВА.
Надія ЄРМЕНЧУК.
