Гумор

НА КРУГИ СВОЯ

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Молодіжна починалася одразу за вокзалом. Микола заглянув до блокнота – в оголошенні про знайомство було зазначено 42-й номер, а це 26-й. Поправив краватку, ще раз протер носовичком туфлі. Все! Потрібний об’єкт зовсім близько. О, мало не забув! Укинув до рота жуйку, бо ж звідти несло, як з помийки. А

ЗА СПРОЩЕНИМ ВАРІАНТОМ

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Баба Маня ще звечора наліпила пирогів (звісно, із сиром), дід Гриня ретельно поголився, побризкавшись щедро одеколоном. Аякже, онук приїздить не звідкись – із самої Португалії. Це ж скільки не бачилися? А рахуй, що років зо два. Та не встиг молодий заробітчанин переступити поріг домівки, одразу втупився у телефон. «Ромцю,

ВІЩІ СНИ ПИЛИПА

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Переплутати Пилипа Кирика не можна ні з ким. Не було у нього, скільки себе пам’ятаю, двійників або хоча б одного, котрий мав би схожу копію його фізіономії. – Я, – не пропустить нагоди похвалитись, – живу в єдиному екземплярі. Чим і знатний як рідкісна особистість далеко за межами свого

МАЙЖЕ НАЯВУ

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
– Отже, дорогі першокласники, відкладіть вправо планшети, вліво – айфони, мені ж хочеться в оцей урочистий день, – молоденька вчителька від хвилювання аж зашарілася, – привітати вас, процитувавши давньогрецького філософа, книгу про котрого написав наш земляк… – Я перепрошую, – малюк Данько заклопотано поправив солідні окуляри. – Я перепрошую,

МОНОЛОГ ВІРТУАЛА

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Не знаю, хто як, а от я, до прикладу, дня без фізкультури прожити не можу. Де тільки який забіг намічається, а я уже там. Оце недавно марафон у пустелі був. Спекотище, не приведи Боже! Гарячий пісок дірки на кросівках випалює. Верблюди від спраги очі закочують, а ми біжимо. Марку

НАША ЛЮДИНА

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Дід Матвій облизав ложку в очікуванні ще якоїсь страви, та схоже було на те, що жінка не збиралася подавати друге, а навпаки, заходилася чепуритися перед дзеркалом. – Ти, Вірко, що вже?.. – чоловік посунув миску на край столу. – Чимось невдоволений? – дружина якраз прилаштовувала заколку на голові. –

ВАРЕННЯ З ПОЛУНИЦІ

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Пила не вгавала вже третій день. Це через неї на Семеновича, котрого зазвичай уночі міг розбудити хіба що ядерний вибух, напало безсоння. Місяць уповні, заглядаючи у вікно, ніби підморгнув по-змовницьки: «Що, брате, дістала тебе благовірна? Нічого, кріпись, важко перші п’ятдесят років, а там…». Зовсім забула сказати, що цією пилою,

Собаки, на вихід!

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
До мене прибився пес. Згідна, що не здивувала, бо ж це не телиця чи принаймні хоча б курка-несучка… Та все ж приємно. Припнула його за ланцюжок, миску з наїдками поставила – буде кому тепер охороняти. Та якийсь хробачок зсередини підточує моє сумління, бо ж точно знаю, що пес баби

Коли мовчання – золото

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Навіть сіра осіння мряка не могла зіпсувати Григорію Оверковичу настрій, коли вранці виходив з дому. Може, через смачний наваристий борщик чи ніжні, як пелюстки троянди, голубці, які так шикарно готує його Степанида. Так, можливо, але головна причина була не в тім. Учора приймач повідомив чудову новину про прийняття «Закону

Популізму – зась!

Автор: | Категорії Гумор Немає коментарів
Мусій Автономович, збираючись уранці на прийом до лікаря, роздивлявся старі шкарпетки. За великим рахунком, вони більше нагадували рибальську сітку в мініатюрі – латати їх було марно. Зітхнув сумно, та всередині якийсь голос бадьоро підказував пенсіонерові, що, мовляв, не переймайся, бо ж надворі щойно жовтень розпочався – тож які шкарпетки,