Легендарна башта Кам’янця-Подільського

Автор: admin |

Вер

2025

Мальовниче місто Кам’янець-Подільський, яке часто називають «квіткою на камені», один з головних історичних центрів Поділля. За археологічними джерелами виникнення Кам’янця датується кінцем XII – початком XIII століття. У давнину місто знаходилося на перетині торговельних шляхів, захищало східні кордони від татаро-турецької загрози, було «оплотом християнства» й у різні часи перебувало у складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Золотої Орди, Литовсько-Руської держави, Польщі, Османської та Російської імперій.
У Кам’янця-Подільського багата героїчна історія. На території міста збереглися численні історико-архітектурні пам’ятки, більшість з яких мала оборонне значення.
Серед легко впізнаних символів Кам’янця, разом з легендарною фортецею, і найбільша башта Старого міста, котра має декілька назв – Стефана Баторія, Кушнірська, Королівська, Семиповерхова (далі – Кушнірська башта). Ця найпотужніша з усіх башт визнана одним з видатних творів оборонного зодчества XVI століття.
Зараз Кушнірська башта потребує проведення реставраційних робіт. Вхід до неї зачинений через руйнування перекриття та даху, але, незважаючи на це, архітектурна споруда зовні справляє гарне враження. Побачивши її хоча б раз, вже не забудеш: величний і гордовитий силует найбільшої башти Кам’янця мимоволі закарбується в пам’яті. Шкода, що всередині Кушнірської башти все зруйновано. Повністю втрачені перекриття ярусів, внутрішні сходи, практично втрачено дах над основним об’єктом, в аварійному стані знаходяться дахи прибудов, зовні вивітрена кам’яна кладка стін.
У легендарної башти непроста доля. Колись вона захищала північну частину міста, але опісля того, як Кам’янець, разом з Поділлям, у 1793 році увійшов до складу Російської імперії, споруда втратила оборонне значення, і її стан настільки занепав, що в 1859 році був визнаний як незадовільний.
Ось як описав Кушнірську башту (башту Стефана Баторія) закоханий у минуле Подільського краю славетний Юзеф Роллє, який мешкав у Кам’янці в XIX столітті і був не лише лікарем, але й краєзнавцем, істориком та літератором: «Башта Стефана Баторія, з цілим рядом прироблених до неї фортифікацій, як це ми побачимо нижче, у XVIII столітті мала високе оборонне значення, тому що обстрілювала протилежний берег, була головним «депо» для бастіонів, збудованим на східному схилі міста, площина, на яку летіли кулі з тих фортів – то зазвичай обозиська татарських орд, що підступали до Кам’янця. Турки добре розуміли значення цього місця, бо одразу, після його взяття, зміцнили новим ронделем, яким для цього їм послужив кляштор домініканок.
Цар Микола, особливий послідовник Баторія, наказав окремим розпорядженням вшанувати цю пам’ятку, пояснюючи це лише тим, що досі її ще не розібрано, як то вчинено з Лядською брамою; аркаду, на яку вона опиралася, висаджено в повітря за губернатора Грохольського, Брауншвейг хотів зробити в’їзд у місто вигіднішим, наказав розрушити бастіон, в якому знаходилася брама; сьогодні її рештки прибрані, бо вони загрожували небезпекою, а ті рештки так міцно були склеєні, що кирків робітникам не можна було настачити…».
У 1863 році в Кам’янці була створена спеціальна комісія із представників міської влади, яка займалася розширенням ринкової площі. Члени комісії, не вагаючись, винесли рішення знести башту і за рахунок цього розширити «обжорний ряд», влаштувавши столи для торгівлі рибою і гарячою їжею.
Отже, Кушнірська башта могла не зберегтися, а ми її – не побачити, та, на щастя, цього не сталося. Справа була надіслана в Санкт-Петербург, а звідти надійшла відповідь, що «…імператор запропонував дозволити розбір стіни біля семиметрової вежі» (ДАХО.ф.227, оп.1, спр. 10050, арк.20).
Але вже за 3 роки Кушнірська башта знову виявилася під загрозою знесення.
28 лютого 1867 року був підготовлений акт технічного стану, підписаний міським архітектором, гласним думи і міським поліцмейстером. До акту додавалося креслення семиповерхової вежі, на яких ділянки, що виділені тушшю, підлягали знесенню, а саме: Кушнірська вежа, Вітряна брама, будівля поліції. Як тільки розпочалися підготовчі роботи, до губернської канцелярії надійшов лист від купця Першої гільдії Ілька Аксельруда, який зголосився власним коштом розібрати Кушнірську башту, очистити ділянку від будівельного сміття і розробити планування території з умовою, що йому передадуть весь камінь для технічних потреб. Але башту Стефана Баторія, яку називають ще Кушнірською, Королівською та Семиповерховою й того разу вдалося зберегти (Фонди НІАЗ «Кам’янець», Дроздовская, 1980, арк. 4).
У 1868 році в результаті буревію був втрачений дах Кушнірської башти. В тому ж році міським архітектором Антоновичем були підготовлені креслення та кошторисна документація на ремонт даху. Проте міська дума кошти не виділила і станом на 1870 рік ремонтні роботи так і не були проведені.
На початку XX століття ділянку мурів з західного боку біля Вітряної брами розібрали, влаштувавши широкий проїзд.
Тривалий час Кушнірська башта залишалася в незадовільному стані, і ремонтні роботи не проводилися. У 1928 році споруда була включена в державний перелік пам’яток архітектури, проте в 1930-х роках провести реставрацію також не вдалося.
Під час Другої світової війни старовинна архітектурна споруда не постраждала.
З 1959 року Кушнірська башта орендувалася міською друкарнею, а в 1986-1991 р.р. – виробничим підприємством УТОГ (Жариков, ред., 1986). Турецькі бастіони також використовували за господарським призначенням під склади.
У кінці 1950 – на початку 1960 р.р. проведена перша черга ремонтно-реставраційних робіт Кушнірської башти (арх. М.Дзядик, Г. Юргун).
У 1963 році об’єкти під назвою «Турецькі бастіони, XVII ст.» та «Кушнірська башта, XVI ст.» занесено в Список пам’ятників архітектури, що перебувають під охороною держави.
У 2020 році на замовлення НІАЗ «Кам’янець-Подільський» архітектурна експедиція ДП НД «Охоронна архітектурна служба України» Інституту археології НАН України (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло) виконала архітектурні дослідження башти литовського періоду.
Одночасно з проведенням архітектурних досліджень було виконано підтримуючий поточний ремонт кладки стін мурів бастіонів та влаштовано консерваційний дах над баштою литовського періоду.
Для виконання робіт з ліквідації аварійного стану пам’ятки «Кушнірська башта XVI ст.» була розроблена проєктно-кошторисна документація.
Стан башти був визнаний як непридатний для експлуатації, а стан окремих конструктивних елементів – перекриття і дахів – як аварійний.
Минав час. Дощ, сніг, сонце й вітер продовжували руйнувати старовинну архітектуру споруду, і вкотре постало питання про її порятунок.
У серпні 2021 року в Міністерстві культури та Інформаційної політики України було укладено Меморандум про співпрацю у сфері збереження історико-архітектурної спадщини та розвитку культурного потенціалу Кам’янця-Подільського, в рамках реалізації державної програми «Велике будівництво». Йшлося в ньому і про Кушнірську башту, та в лютому 2022 року розпочалася війна.
На початку 2024 року Департамент містобудування та архітектури Кам’янець-Подільської міської ради провів конкурс на найкраще передпроєктне рішення з реставрації пам’ятки архітектури XVI-XVIII ст. «Кушнірська башта», яка перебуває у комунальній власності міста. Як повідомили на сторінці установи, 29 лютого журі обрало переможця – авторський колектив зі Львова під керівництвом Ольги Криворучко, чию роботу і втілять у життя.
Конкурс передбачав не будівництво, не реконструкцію, а реставрацію з пристосуванням, тобто це як була пам’ятка архітектури, так вона нею і залишиться – зазначав тоді заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Євген Філіпчук. Всього учасники подали вісім конкурсних робіт, з яких обрали три найкращі.
Переможці конкурсу запропонували «мінімально втручатися в будівельний об’єм башти й використовувати будівлю пам’ятки як міський, виставковий, музейний, конференційний простір, котрий може включати туристичний інфо простір, кафе, читальний зал і невеликий лекційний зал чи кінозал». Відреставрована Кушнірська башта матиме, за їхнім задумом, 6 поверхів з антресолями, зал віртуальної реальності, ліфт, оранжерею, нековзкі поверхні підлог, безпорогові приміщення, інклюзивний санвузол з зоною для пеленання немовлят, вказівники з напрямком руху та інформацією шрифтом Брайля.
Передпроєктне рішення архітекторів зі Львова передбачає опалення приміщень за допомогою теплових насосів методом нагнітання теплого повітря, вентиляцію і скляну дахівку.
Кошторис будівельних робіт складає 16.000.000 грн. Середня вартість реставраційного ремонту у будівлі-пам’ятці – 26.250.000 грн.
До 15.03.2024 року усі вісім передпроєктних рішень з реставрації пам’ятки архітектури XVI-XVIII ст. «Кушнірська башта» демонструвалися в приміщенні конференц-зали НІАЗ «Кам’янець» на вулиці П’ятницька, 9, де всі бажаючі могли з ними ознайомитися.
Сподіваюся, що за деякий час легендарна башта Старого міста буде відреставрована, і що після відновлення вона порадує кам’янчан і гостей міста своєю гостинністю й затишком унікальних, цікавих і гарних приміщень.
Що ж, чекаємо втілення задуму львівських архітекторів у життя, а до цієї жаданої, довгоочікуваної події – боротися з ворогом та молитися за Перемогу й життя наших славних воїнів-захисників.