ТАЄМНИЦІ “ПІДЗЕМНОГО КАМ’ЯНЦЯ”, або ВІДКРИТТЯ ІННОВАЦІЙНОГО МУЗЕЮ НОВОГО ПОКОЛІННЯ
14 травня відбулась передпрезентація інноваційного музею нового покоління “Від Русі до України: Кам’янець крізь віки”. Це – четвертий музей, створений професійною командою Благодійного фонду “Музей “Історія становлення української нації”. Проєкт є частиною глобальної ініціативи з популяризації 1000-літньої історії української державності.
Автор і засновник проєкту український підприємець, історик-ентузіаст, музейний діяч, ветеран бойових дій в Афганістані та в російсько-українській війні, один із засновників українського карате Валерій Галан наголошує: “Ми будуємо цей музей для тих, хто хоче знати правду про своє коріння. Людини, яка усвідомлює, ким вона є, знає, що захищати і чим пишатися. Це буде найкращий музей в Україні”.
Новий музей стане сучасним інтерактивним простором, де історію України поєднають із технологіями. На площі понад 600 квадратних метрів працюватимуть 5D-діорами, світлові та звукові інсталяції, проєкції й інтерактивні експозиції. До створення проєкту долучилися 37 науковців з України та інших країн, а над експозиціями працюють художники, скульптори, ковалі та програмісти.
Особливу увагу автори проєкту приділили темі української державності та ролі Кам’янця-Подільського в історії країни. Також музей матиме освітню складову – контент інтегрують із програмою НМТ для молоді. Мультимедійні екрани і деякі експонати ще поки не вмонтовані, але все це має буи, кажуть організатори. Фішкою проекту є ростові фігури у вбранні, яке відповідає певній епосі. Там і Данило Романович, і Андрій Шептицький, і давньоруський воїн тощо.
Організатори зазначають, що музей має стати не лише туристичною локацією, а й простором формування сучасної української ідентичності.
Відомо, що будь-який музей цінується не просто “старими речами”, а тим, що він дає людям і місту. Для такого історичного місця, як Кам’янець-Подільський, це особливо важливо. А якщо дивитися глибше – музей цінується ще й тим, що він залишає після себе. Якщо люди виходять із відчуттям: “Я хочу сюди повернутися” або “Я тепер інакше бачу це місто” – це вже дуже сильний музей.
Справді, цінним будь-який музей роблять унікальна історія, автентичність, емоції, досвід, освітня значущість, туристична привабливість. У Кам’янці дуже сильним фактором і великою перевагою є те, що саме місто вже виглядає як музей під відкритим небом. Тому новий музей тут особливо цінується, якщо він доповнює атмосферу міста, має свою “родзинку”, дає те, чого турист не отримає, просто гуляючи Старим містом.
Але тут є тонкий момент. У нашому місті вже є дуже сильна історична база. К-ПДІМЗ та НІАЗ “Кам’янець” володіють великими фондовими збірками, які експонуються на їхніх об’єктах. Та й саме Старе місто є живою декорацією історії.
Проєкти Валерія Галана зазвичай роблять ставку не на класичний формат “вітрина + табличка”, а на емоційне занурення: 3D-фігури, мультимедіа, ефекти, сценарії, патріотичний наратив.
Тому новий музей буде цінуватися лише тоді, якщо він дає новий формат та викликає сильні емоції, робить історію “живою”, не дублює те, що вже є. Якщо чесно, для Кам’янця небезпека будь-якого нового історичного музею, – це стати “ще однією експозицією для туристів на 20 хвилин”.
А от якщо люди виходять і кажуть: “Оце було сильно!”, то тоді музей починає працювати. Для туристичного міста це дуже важливо, бо люди мають фотографувати, порадити друзям, повертатися, вести дітей та проводити там події.
І тут у Галана є сильна сторона: він робить музеї більш “театральними” та емоційними, ніж класичні державні експозиції. Це може добре спрацювати саме в туристичному Кам’янці. Але водночас частина істориків критикує такі формати за надмірну видовищність або спрощення історії.
Тобто цінність такого музею визначить не ім’я автора, а відповідь на просте питання: чи стане він місцем, куди хочеться привести людину вдруге?
Свій коментар дав Руслан Нагнибіда, який за плечима має значний досвід в пам’яткоохоронній справі, а значна кількість виявлених ним та переданих до музейнї скарбниці України предметів, виставлено в сформованих експозиціях на музеєфікованих об’єктах НІАЗ «Кам’янець»:
– Музей знаходиться у процесі становлення, бо хоча і відбулася його презентація, але частина експозицій ще готується істориками. Фінансування здійснює без державної підтримки Валерій Галан. Тому складно дати характеристику в цілому. У кожній сформованій експозиційній залі є дуже суттєві недоліки, які підтвердяться або будуть спростовані в ході функціонування музею протягом туристичного сезону. Самі ж відвідувачі за певний проміжок часу дадуть свою оцінку як роботі істориків, так і мецената Валерія Галана, який би на етапі завершення експозицій музею здійснив анкетування відвідувачів по кожній сформованій залі, тим самим формував би світогляд не лише під впливом залучених істориків, а й “Великої Української
Нації від Сяну до Дону”. І буде надія, що значні «ляпсуси» Валерій Галан виправить. На території Заповідника вже існує два приватних музеї, один із яких зарекомендував себе вдало серед туристів та гідів, тоді як в іншого приватного музею кількість відвідувачів є низькою, а штат працівників змінюється кожні декілька місяців.
Нагадаємо, що офіційне відкриття для відвідувачів заплановане на червень.
Локація майбутнього музею – площа Польський ринок, 19.
До речі, в останніх залах нам планують показати Україну майбутнього. І якою ж вона буде? Справді, інтигуюче звучить. Тож і яким буде сам музей – залишається ще таємницею, бо ми не побачили ще всіх експонатів…
Юлія ЯВОРСЬКА.