Гумор
Банк у… контейнері для сміття?
Іду оце вулицею Драгоманова. Біля колишнього відділення ДАІ, що навпроти бару «Бахус», мене окликає імпозантний мужчина. Не інспектор-даішник у форменному одязі і з нерозлучною рябою палочкою-виручалочкою, а немолодий вже чоловік у чорному береті набакур і тельняшці непершої свіжості. В руці – пляшка з-під пива. Нею, як даішник, показав мені
Приватизував криницю
Іван, втомлений від праці, Спішить до криниці, Щоб набрать в порожні відра Свіжої водиці. Спрагу й втому вгамувати, З води взяти пробу, Для сім’ї запас зробити, Напоїть худобу. Цей процес тривав роками, Життя – стабілізатор, Поки тут не об’явивсь Хитрий прихватизатор. Дав «на лапу» він
Заслужив Іван подяку
У профком Іван звернувся З болючим питанням: – У колгоспі я труджуся Зранку до смеркання. Орю ниву, засіваю, Урожай збираю, А за всі свої старання Лише дулю маю. Хоча я передовик, Перший у змаганні, Пасти задніх бо не звик, Звик бути в пошані. Грамот маю цілий віз, Журюсь: де
Бродить привид чупакабри
Минулося. Як з білих яблунь дим. Коли діточки, водячи хоровод навколо новорічної ялинки, весело й натхненно співали: «У лісі, ой у темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька і зайчик з нею ріс». Не співають, бо не той тепер час. Не дають ялинонькам жити заклятібраконьєри, зрубують деревця під
Ялинка без паспорта
Ви ще не придбали ялинку? То який же, добродію, ви газда? Хіба не знаєте, що Новорічне свято без неї неповноцінне? Як ото суп без солі або кутя, не заправлена горіхами та не підсолоджена медом або цукром. Я, приміром, аби не відстати від людей, заздалегідь зайнявся пошуком лісової красуні. В
Баня на гусеничному ходу
Такого шокуючого дива на пам’яті старожилів Старого міста, які всякого набачились на своєму віку, ще не було. Перед вікнами міської бані, що по вулиці Татарській, зібралось озброєне до зубів військо, рішуче настроєне на штурм цього дуже важливого об’єкта. Палкі любителі помитись та попаритись розмахували зброєю (дубовими та березовими віниками,
