Війна
КОЛИ ЗБРОЄЮ СТАЄ СЛОВО
Там, де стихає звук вибухів, починається інший фронт — психологічної підтримки словом, поглядом, жестом. Саме за цією формулою працюють військові психологи. Вони знають, як підібрати влучні слова, аби воїн не опустив рук. У День психолога в Україні (23 квітня) ми говоримо із військовими психологами 143 ОНТЦ «Поділля» про їхню
ВОГОНЬ, МІНИ ТА ВІРА В ЖИТТЯ
Коли дивишся на війну з екрана — бачиш фронтові зведення. А коли війна всередині тебе — кожна ніч, кожен голос у рації, кожен метр дороги — це окрема історія. В цій сповіді старший сержант Володимир згадує ті ночі, які ніколи не зітруться з пам’яті. Без героїзації. Просто — як
ЗЕМЛЯ ХОДОРОМ ДВИГТІЛА ВІД ВИБУХІВ
Олексій завжди відзначався наполегливістю і прагненням перемагати. Займався гирьовим спортом і армреслінгом, закінчив військовий ліцей. Здобув вищу освіту, 2017-го уклав контракт. Вперше поїхав на схід у свій день народження: – То мій перший бойовий досвід. І то була прогулянка, «санаторій», порівняно з тим, що коїться нині, – каже Олексій.
ДЛЯ НАШИХ АНГЕЛІВ-ОХОРОНЦІВ
Це вже закономірно застати волонтерів с.Субіч Китайгородської ТГ за приготуваннями домашньої смакоти для наших захисників. Вони не втрачають часу, аби зібрати допомогу бійцям. Як чують, що машина їде на схід, швидко стають до роботи. Куховарять зі всією любов’ю і теплом, аби це
ФРОНТОВИЙ КАДР: СВІТЛО І ТІНІ САПЕРНОГО ЖИТТЯ
Роман ЖУК відомий кам’янчанам як оператор ТРК «Імпульс» та ініціатор і автор передачі «Рубіж». У фото- та відеосправі він профі. Камеру й фотоапарат не випускає з рук уже понад 30 років. Майже чотири роки Роман – боєць інформаційного фронту, штаб-сержант 3 категорії відділення зв’язків із громадськістю 143 Об’єднаного навчально-тренувального
Добра багато не буває
Впевнені на 100% жителі села Колибаївка. Тим більше, коли наші захисники стали на захист своєї рідної країни, на захист усіх нас, кажуть вони. Тож аби підтримати українських військових, релігійна громада храму Святого Архистратига Михаїла цього села у 2024 році зібрала понад 100 тисяч гривень. За ці кошти, за словами
ВИЙТИ – ОЗНАЧАЛО СМЕРТЬ
Старший сержант Дмитро (позивний «Дік») міг залишатися вдома. Тримати на руках найменшого сина, проводжати двох старших до школи, але вже третій рік захищає Україну. Бойовий досвід здобув ще 2014-го під Волновахою. Тоді ситуація була спокійнішою, ніж нині, – пригадує чоловік. – Ми стояли на охороні, бої точилися далеко від
Без відступу: сапер, який не здається
Ніч. Здалеку чути, як кружляють дрони. Сапер Василь КАЛИНЮК, кремезний боєць під два метри зросту, впевнено оцінює обстановку. Його загартований погляд фіксує найменші деталі в прилад нічного бачення. Через мить командним жестом віддає наказ і група похапцем рухається вперед. Командир групи знає: на кону життя його бійців, тому потрібно
Порятунок серед хаосу
Сьогодні руде кошеня на кличку Рижик безтурботно бавиться із м’ячиком та ніжиться на подушці. А півроку тому він зі своїми братиками й сестричками був на волосині від смерті. Їм не пощастило, адже вони з’явилися на світ на Донеччині, де триває кровопролитна війна, втім і пощастило, бо потрапили під опіку
Їхня сила – у вмінні вести за собою
Роль сержантів у ЗСУ безцінна. Вони – основа, на якій тримається армія. Навчені, вмотивовані, здатні управляти підлеглими, брати участь у плануванні операцій, вести за собою в бойових умовах, навчати, допомагати, згуртовувати. Сучасний сержантський корпус взяв у приклад стандарти країн-партнерок НАТО, позбувшись застарілої радянщини. Тепер сержанти – лідери і наставники
