28.05.2026
Світлій пам'яті Миколи ГОРДІЙЧУКА, якому 26 травня виповнилося б 40 років...
Твоє призначення має значення:
Ти став ангелом для нас!
І навіть небо
Читати
21.05.2026
Роздавали «світло»
Головний лікар релокованої Мирноградської центральної міської лікарні, яка нині продовжує свою роботу в селі Оринин, Ольга Гостєва, після передачі
Читати
21.05.2026
14 травня відбулась передпрезентація інноваційного музею нового покоління "Від Русі до України: Кам’янець крізь віки". Це - четвертий музей, створений
Читати
21.05.2026
Розповідаючи про виграні гранти, новації у навчально-виховному процесі та закуплене сучасне обладнання, директор Кам`янець-Подільського фахового коледжу індустрії, бізнесу та інформаційних
Читати
21.05.2026
Костел монастиря домініканок з келіями ХVІІІ ст. - пам’ятка архітектури національного значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України постановою
Читати
21.05.2026
«Сталевий Хрест» – це не просто нагорода, це пам’ять про кожне бойове завдання і побратимів, про страх, який долаєш, і
Читати
21.05.2026
Стратегічне значення для України - видобуток корисних копалин - є основою енергетичної незалежності та економічного зростання країни.
Фахівці з гірництва забезпечують
Читати
24.04.2026
Хоча Юрій Іванович зовні видавався спокійним, врівноваженим, але відчувалось, що в ньому досі заховано згусток енергії, і він готовий вибухнути
Читати
Коли закохані стають на рушник щастя, то мріють жити у злагоді, любові до кінця свого життя. Так було і з Юрієм та Вікторією БУЖІЄВСЬКИМИ. Вони познайомилися, коли їй було 17, а йому – 22. Статний юнак, який тільки що повернувся з армії, так полонив серце дівчини, що вона не
Вони закохалися ще за шкільною партою. І ніяк не уявляли життя один без одного. З того часу молоде подружжя Андрія та Марини ТВЕРДОХЛІБІВ завжди крокувало разом. Вони були дві половинки цілого, що зветься Вірністю. Мабуть, десь на небесах розпорядилася доля так, що на світ вони теж з’явилися майже одночасно:
Взялися разом і зробили. Так було прийнято в нас, українців, віддавна. Не чекати, коли хтось за тебе все вирішить, а самим, зі своїми побратимами і посестрами працювати над покращенням свого життя. Не дивлячись на всі історичні перипетії, ця традиція в нас збереглась і донині. Так, у мальовничому селі Лисогірка
Якби нам захотілося наразі дізнатися, скільки волонтерів чи просто людей, які надавали одноразову допомогу, налічує благодійна організація «Благодійний фонд «СОС Штаб громадянської оборони» (засновник А.В. Ковальський), це було би неможливим: все одно, що перевести слово «добро» в кілограми, кілокалорії чи гігабайти, до прикладу. Тут звикли до того, що будь-якого
Здавалося, що все одразу пішло якось не так, не за планом – це коли напередодні Дня людей з особливими потребами до Довжоцького будинку-інтернату вчергове завітав знаний у нашому регіоні народний хор «Вечірні зорі». Артисти ще тільки переодягалися, як раптом неподалік почувся спів – та не якийсь собі такий нескладний,
У дитинстві Елеонора з двоюрідним братиком любила таку гру: необхідно було серед декількох матеріальних або ж і віртуальних речей обрати щось одне. І це було зовсім непросто – зупинитися на чомусь значущому, найсуттєвішому. Пройдуть роки, і за родом своєї професії Елеонорі КУЗНЯК-ГОДЛЕВСЬКІЙ доведеться знову обирати, але тепер між добром і
Як ще айфон Оксани ДІДИЧ терпить свою господарку – незрозуміло, бо вщент забитий номерами, повідомленнями, інформацією. Утім, важливими про тих, кому терміново потрібна допомога, й тих, хто може надати її. Адже Оксана Анатоліївна з того роду-племені, без якого нині неможливо обійтися. На волонтерів уся надія, вони в наш непростий
14 грудня минуло 36 років, коли завершили зведення саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Цей день далекого 1986 року вважається завершенням першого етапу подолання наслідків аварії на атомній станції. Тому з 2006 року він став також днем вшанування учасників ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. А для ліквідаторів – це
«Щойно почула про цю страшну звістку, – каже знайома його матері, – вже два дні не перестаю плакати». «Ці хлопці, – підхоплює інша кам’янчанка, – взяли на себе найважче». Цікавлюся ще в однієї містянки, котра прийшла з букетом жовтих квітів, чи не знала вона цього захисника. «Ні, – відповідає,
Кому, як не йому, історику за професією було не знати, що незалежність України завжди давалася дорогою ціною, у важкій борні. Тож і морально, і фахово 34-річний Сергій КОЗИНЯК готувався до неї давно. На строковій оберігав кордони країни, згодом підписав контракт щодо служби в морфлоті, а коли розпочалось повномасштабне вторгнення
