11.12.2025
У страшному 1986-му, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, вся країна піднялася на боротьбу з атомною стихією. Майже мільйон людей
Читати
03.12.2025
Подільське українське історико-краєзнавче товариство "АДСКРІПТУС" ім. Юзефа Роллє пропонує вашій увазі статтю доктора гуманітарних наук з Кракова Пйотра Хапановича, яку
Читати
03.12.2025
Напередодні Дня Збройних Сил України ми знову згадуємо тих, хто вже понад десять років дає відсіч російській агресії. Війна для
Читати
03.12.2025
Процес децентралізації в Україні не був завершений і потребує низки важливих рішень. Й досі триває дискусія про те, чи потрібні
Читати
26.11.2025
У жовтні університету ім. Івана Огієнка виповнилося 107 років з часу заснування, і 58 літ свого життя присвятила цьому навчальному
Читати
06.11.2025
Наталя – бухгалтер фінансово-економічної служби 211 понтонно-мостової бригади Командування Сил Підтримки Збройних Сил України, родом з Кам’янець-Подільського району.
Спочатку вона працювала
Читати
06.11.2025
Листопад 1989 року... Багаточисельний колектив автопідприємства-16863 зібрався, аби обрати собі нового керманича. Серед 11 претендентів на високу посаду був і
Читати
29.10.2025
У невеличкому селі Зіньківці, яке колись було містечком, а географічно просто межує з Кам'янцем через річку Смотрич, на подвір'ї однієї
Читати
Було в мами три сини, та днями не стало наймолодшого – ворог убив Вадима ВЕРЕЦУНА, котрому назавжди буде двадцять п’ять. У хлопця була дуже мирна професія – кравець-закрійник. Міг би дивувати світ незвичайними моделями, зодягати ровесників у зручний, красивий одяг, та сталося так, що треба було йти боронити Батьківщину
Нещодавно в конференцзалі «Гала Готелю» керівник благодійного фонду «SOS Штаб громадянської оборони» Анатолій Ковальський представив партнерську благодійну програму «Дітям війни», в межах якої до Кам’янця-Подільського прибуло 42 дитини віком від 10 до 16 років із Дніпра, Мирнограду (Донецька область) та Лоцкине (Миколаївська область). Діти оселилися в готелі, де їм надають
14 жовтня Православна Церква відзначає свято Покрови Божої Матері. Це особливе свято має історію, яка сягає Х століття: місто Константинополь було оточене ворогами, греки розуміли, що може допомогти лише диво… І воно відбулося. Цьому посприяло мудре рішення імператора, який звелів зібратися усім для спільної молитви у Влахернському храмі, де
На прапорі однієї з відомих бригад написано: «Завжди перші». Це про тих, хто боронить нині нашу Вітчизну від загарбників, і зокрема про таких, як незламний воїн, пам’ять про котрого неможливо знищити, – Сергій АКІШЕВ. 38-річний боєць півжиття віддав армії. Строкова, потім мобілізація у 2014, коли знадобився солдатський гарт Сергія.
Такими як Владислав НЕБОРСЬКИЙ, наше суспільство має пишатися. Завдяки таким як він, зазвичай і здобувається перемога. Хоча біографія 27-річного офіцера Владислава Неборського на перший погляд видається й звичайною (загальноосвітня школа №7, столичний технічний університет, паралельно навчання на військовій кафедрі), але усе коротке життя українського воїна, вчинки та погляди свідчать
У Староушицькій громаді 2 жовтня поховали 24-річного воїна Євгена БЕРЕЗНІКОВА. Провести земляка в останню путь разом з рідними та бойовими побратимами прийшло чимало небайдужих жителів Кам’янеччини. «Перестало битися ще одне героїчне серце, в боях за Україну загинув 24-річний воїн. Він завжди був готовий допомогти, добрий і надзвичайно чуйний, з
З давніх-давен айву вважали особливою лікарською рослиною і використовували відвар плодів для лікування захворювань шлунка і кишківника. В’яжучі речовини у складі айви допомагають у випадках проносу та блювоти. Якщо слизові шлунково-кишкового тракту запалені, пектин обволікає тканини та прискорює їх загоєння. Слизовий відвар насіння айви має кровоспинні властивості, тому його
Світле й коротке, як спалах, життя було відведено 21-річному захиснику України, кам’янчанину Олександру ШУШКОВУ. Ще 22 вересня Саша зателефонував рідним з Донеччини, де нині йдуть запеклі бої, повідомивши, що вирушає на бойове завдання, а відтак може не виходити деякий час на зв’язок. Приспущені прапори на вулицях, а ще –
Матусю, мамо, так хотілось жити. Не думав в 19 помирати. Кохання ще не встиг своє зустріти Й онуків привести тобі до хати… Ти на могилі посади калину. Я соловейком буду прилітати. Щодня в молитві згадуйте про сина. Матусю рідна і мій сивий тату… Соломія Українець Миколі
Як батько чотирьох дітей, він мав право не йти на війну. Та саме заради них уродженець с.Калиня ГРОШОВ Сергій Леонідович і взяв до рук зброю. Щоб відстояти їхнє право жити на своїй землі. Сергій Грошов був мобілізований у 2014 році. І з цього часу не залишав військової служби. Широкомасштабна
