До будинку заселився дивовижний сусід. Насправді не в будинку, а в невеличкому дерев’яному будиночку, де наразі ми зі знайомим пасічником розмовляємо про появу непроханого гостя, де пахне вощиною, квітом і теплою деревиною. Бджола не бджола, джміль не джміль – комаха довжиною зо три сантиметри, великою широкою головою з чорними

13 червня – скорботний день для всіх жителів нашої громади, адже ми попрощалися з нашим Героєм – БЕСЕДИНСЬКИМ Володимиром Миколайовичем. Йому було лише 50… Наш захисник усе своє життя прожив у селі Жванець, тут закінчив школу. Пізніше навчався в Хотинському технікумі, де здобув професію водія-механіка. Володимир Миколайович у рідному

Облігації державної позики третьої п’ятирічки. Дата – 1940 рік. Спадок від мого дідуся. Гординчук Максим Федорович працював тоді на вапняковому кар’єрі в селищі Сахкамінь тодішнього Смотрицького району. Підписався на позику, бо був головою профспілки, а отже на позику підписувався більше, ніж інші, аби показати «зразок»… Ці облігації були кабалою

Мала батьківщина Андрія Івановича КЛАНЦИ – Кам’янець-Подільський, мальовниче місто над Смотричем. Тут він народився, зростав. Ще в дитинстві Андрій виношував мрію стати лікарем. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до Кам’янець-Подільського медичного училища. Затим із 1996-го по 2002 рік продовжував навчання в Буковинській державній медичній академії за спеціальністю «Лікувальна

У серпні йому мало виповнитися сорок, але бійцю ЗСУ, стрільцю-помічнику гранатометника Володимиру ФЕДОНЮКУ не судилося зустріти ювілей у колі багатодітної родини (батьки, дідусі, бабусі, два брати й дві сестри). Вже не привітають Героя дружина та двоє синів – Андрій (18 р.) з Віталиком (16 р.). Отримавши надважке поранення на