15.10.2026
Щедре жовтневе сонце, не жаліючи своїх променів, кидало їх на металеві конструкції елеватора фірми «Династія». Їх величезні, високі конуси, із
Читати
15.10.2026
Тридцять третя сесія Кам`янець-Подільської районної ради розпочала свою роботу десь із годинним запізненням. Не було кворуму. Спочатку чекали тих, хто
Читати
01.10.2026
Цей текст із глибокою шаною та вдячністю присвячується 197-й річниці від дня народження видатного лікаря, історика, краєзнавця, письменника та громадського
Читати
01.10.2026
Вихователі, наставники, інструктори, вчителі, як би їх не називали, були з нами з тих пір, як ми були не вищими
Читати
01.10.2026
Михайло з позивним «Ювелір» прийшов до війська ще до повномасштабного вторгнення солдатом. Сьогодні він — лейтенант і командир групи, фахівець
Читати
10.09.2026
ТОПОГРАФІЯ МІСТА
Губернське місто Кам’янець-Подільський, що над Смотричем (притока Дністра), лежить під 48 градусів 40 півн. широт. і під 26 34
Читати
24.08.2026
Усі хотіли жити краще
Видимі ознаки руху України до незалежності уже явно почали проявлятись у 1989 році. У різних середовищах йшли
Читати
14.08.2026
Здається, що про Бакоту написано все. Про те, що Золота Долина Подністров'я пішла на дно і до сьогодні викликає хвилювання
Читати
Нещодавно в соцмережах з’явилася інформація, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно міського голови Кам’янця-Подільського Михайла Посітка склало протокол за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП. НАЗК встановило, що Михайло Посітко на сесійному засіданні міської ради брав участь у голосуванні щодо
8 лютого місто зібралося, щоб вшанувати пам’ять воїна В’ячеслава ПОПОВА, який загинув у боротьбі за свободу та незалежність нашої країни під час російсько-української війни. Цього дня на церемонію відкриття меморіальної дошки прийшли рідні та друзі загиблого Героя, колеги, місцеві мешканці та владні особи, щоб разом віддати шану та висловити
Щодня нас покидають кращі сини своєї країни. Ще одна болюча, непоправна втрата торкнулася Слобідсько-Кульчієвецької громади. 31 січня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу під час евакуації пораненого загинув на околицях с. Ямполівка Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині, механік-водій, житель села Баговиця СТАРЕНЬКИЙ Василь Станіславович. Василю Станіславовичу назавжди 45…
Війна пекучим болем пронизує душі кожної української родини. Не можливо на словах передати того неоціненного подвигу, які творять наші бійці, захищаючи рідну землю від клятого ворога. Як важко справлятися з постійною тривогою, яка ні на мить не покидає рідних, за найдорожчих серцю людей, які ціною власного життя виборюють нам
З перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну, депутат Кам’янець-Подільської районної ради, викладач Віктор ЯРЕМЧУК, як і тисячі інших кам’янчан, відразу ж прибув до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби поповнити лави Збройних Сил України. Віктор Петрович не зміг стояти осторонь, і з березня 2022 року, не
Здобуваючи фах історика, Максим ще зі студентської лави усвідомлював, що повномасштабному вторгненню бути. І, власне, готувався до цього, загартовуючись фізично і психологічно. Тож коли 24 лютого 2022-го росія вторглася на наші землі, 21-річний хлопець не міг спокійно сидіти вдома. – Ще у 2018-му році казав хлопцям, що буде
Кам’янець-Подільське міське кладовище. Тут, на Алеї Слави, знайшли свій останній прихисток тіла десятків наших захисників. І щоб Алея не перетворилася на проспект, яким курсують сотні автівок, родини загиблих Герої звернулися з проханням до міської влади, щоб обмежити рух автотранспорту у цьому святому місці. «З відповіддю не забарилися, – каже
Земля Новоушиччини з почестями зустрічала на щиті своїх вірних синів – 21-річного Віктора ФЛЬОРКА та 49-річного Михайла ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, які віддали своє життя заради Неньки-України, заради миру та щастя не лише власних родин, а й усіх нас. Ми маємо завжди пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя.
У дитинстві Сергій мріяв про військову кар’єру, однак тоді не склалося. Але 2009-го таки уклав свій перший контракт із ЗСУ. Відтоді військове життя, хоч і з незначними паузами, стало близьким для співрозмовника. За ці роки він неодноразово виконував завдання в зоні проведення АТО/ООС і з перших днів повномасштабного вторгнення
Війна – страждання, муки, біль, сльози, розлука, страх… Важко уявити, що доводиться пережити людям, чиї близькі не повернулися додому з поля бою. Ось і цього разу своїх славних синів на щиті зустрічали Кам’янець-Подільська, Слобідсько-Кульчієвецька, Староушицька, Гуменецька, Дунаєвецька, Новоушицька громади. Кров’ю обливається серце від болю, а гнів і лють кличуть
