22.04.2026
Створення комфортних умов для отримання громадянами адміністративних послуг є одним із головних завдань Державної міграційної служби України.
Тож розташування у самому
Читати
17.04.2026
Смерть генерального директора фабрики «Каммед» Валерія Слабінського неабияк стурбувала масу кам`янчан. Чесно кажучи, багато людей ще й досі перебуває від
Читати
05.01.2026
Денис – командир інженерно-водолазного взводу машин батальйону плавальних машин 211 понтонно-мостової бригади, родом з Хмельниччини.
Раніше проходив військову кафедру, а в
Читати
11.12.2025
У страшному 1986-му, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, вся країна піднялася на боротьбу з атомною стихією. Майже мільйон людей
Читати
03.12.2025
Подільське українське історико-краєзнавче товариство "АДСКРІПТУС" ім. Юзефа Роллє пропонує вашій увазі статтю доктора гуманітарних наук з Кракова Пйотра Хапановича, яку
Читати
03.12.2025
Напередодні Дня Збройних Сил України ми знову згадуємо тих, хто вже понад десять років дає відсіч російській агресії. Війна для
Читати
03.12.2025
Процес децентралізації в Україні не був завершений і потребує низки важливих рішень. Й досі триває дискусія про те, чи потрібні
Читати
26.11.2025
У жовтні університету ім. Івана Огієнка виповнилося 107 років з часу заснування, і 58 літ свого життя присвятила цьому навчальному
Читати
8 лютого місто зібралося, щоб вшанувати пам’ять воїна В’ячеслава ПОПОВА, який загинув у боротьбі за свободу та незалежність нашої країни під час російсько-української війни. Цього дня на церемонію відкриття меморіальної дошки прийшли рідні та друзі загиблого Героя, колеги, місцеві мешканці та владні особи, щоб разом віддати шану та висловити
Щодня нас покидають кращі сини своєї країни. Ще одна болюча, непоправна втрата торкнулася Слобідсько-Кульчієвецької громади. 31 січня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу під час евакуації пораненого загинув на околицях с. Ямполівка Лиманської міської територіальної громади, що на Донеччині, механік-водій, житель села Баговиця СТАРЕНЬКИЙ Василь Станіславович. Василю Станіславовичу назавжди 45…
Війна пекучим болем пронизує душі кожної української родини. Не можливо на словах передати того неоціненного подвигу, які творять наші бійці, захищаючи рідну землю від клятого ворога. Як важко справлятися з постійною тривогою, яка ні на мить не покидає рідних, за найдорожчих серцю людей, які ціною власного життя виборюють нам
З перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну, депутат Кам’янець-Подільської районної ради, викладач Віктор ЯРЕМЧУК, як і тисячі інших кам’янчан, відразу ж прибув до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби поповнити лави Збройних Сил України. Віктор Петрович не зміг стояти осторонь, і з березня 2022 року, не
Здобуваючи фах історика, Максим ще зі студентської лави усвідомлював, що повномасштабному вторгненню бути. І, власне, готувався до цього, загартовуючись фізично і психологічно. Тож коли 24 лютого 2022-го росія вторглася на наші землі, 21-річний хлопець не міг спокійно сидіти вдома. – Ще у 2018-му році казав хлопцям, що буде
Кам’янець-Подільське міське кладовище. Тут, на Алеї Слави, знайшли свій останній прихисток тіла десятків наших захисників. І щоб Алея не перетворилася на проспект, яким курсують сотні автівок, родини загиблих Герої звернулися з проханням до міської влади, щоб обмежити рух автотранспорту у цьому святому місці. «З відповіддю не забарилися, – каже
Земля Новоушиччини з почестями зустрічала на щиті своїх вірних синів – 21-річного Віктора ФЛЬОРКА та 49-річного Михайла ДОБРОВОЛЬСЬКОГО, які віддали своє життя заради Неньки-України, заради миру та щастя не лише власних родин, а й усіх нас. Ми маємо завжди пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя.
У дитинстві Сергій мріяв про військову кар’єру, однак тоді не склалося. Але 2009-го таки уклав свій перший контракт із ЗСУ. Відтоді військове життя, хоч і з незначними паузами, стало близьким для співрозмовника. За ці роки він неодноразово виконував завдання в зоні проведення АТО/ООС і з перших днів повномасштабного вторгнення
Війна – страждання, муки, біль, сльози, розлука, страх… Важко уявити, що доводиться пережити людям, чиї близькі не повернулися додому з поля бою. Ось і цього разу своїх славних синів на щиті зустрічали Кам’янець-Подільська, Слобідсько-Кульчієвецька, Староушицька, Гуменецька, Дунаєвецька, Новоушицька громади. Кров’ю обливається серце від болю, а гнів і лють кличуть
У бою за Україну, під час штурмових дій 15 жовтня 2022 року поблизу П’ятихаток Херсонської області загинув житель с. Борсуки Новоушицької ТГ, старший сержант, командир ЖЕЛДУБОВСЬКИЙ Олексій Вікторович. Раніше військовослужбовця вважали зниклим безвісти. Народився Олексій Желдубовський 25 жовтня 1965 р. у с. Вахнівці. Навчався в Борсуківській школі, яку закінчив
