Сім’я працює на Перемогу

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

У цей важкий та водночас важливий час, коли наша країна переживає випробування війною, родини військовослужбовців стають не просто частиною Сил оборони, а й невід’ємною її складовою. Напередодні Міжнародного дня сім’ї (15 травня) ми хочемо розповісти про одну із таких родин.

 

Підтримуючи одне одного у бажанні служити в Збройних Силах України, Микола та Юлія показують, що справжня сім’я – це не лише родинні зв’язки, але й спільна мета, спільні цінності та взаємна підтримка. Щодня подружжя доводить, що родинні традиції та обов’язки громадян України злиті в єдину, нерозривну нитку, яка утримує їх разом.
Микола – викладач у Школі саперів. Розпочинав військову кар’єру як сапер, пройшов шлях від солдата до майора. Знайомство із саперною справою розпочав ще під час розмінування Новобогданівки у Запорізькій області. Далі – новий досвід під час антитерористичної операції, ООС.
– Брав участь у рейді 95-ї бригади тилами противника, пізніше цей рейд дістав назву «Сила нескорених». Ось тоді був досить близько до кордону з ворожою країною, буквально за 3-5 кілометрів. По закінченню рейду, який тривав близько двох тижнів, отримав поранення, – розповідає військовий.
Микола неодноразово представляв Збройні Сили України на міжнародних навчаннях. У 2018 році разом із іншими військовослужбовцями частини стали переможцями «Ardent Defender-2018» у Канаді, участь у яких брали понад 20 країн. Офіцер каже, що разом з колегами з інших країн у вільний час влаштовували імпровізовані навчання, щоб ділитися досвідом та підвищувати рівень своїх навичок.
Юля приєдналася до лав Збройних Сил України у 2016 році, будучи свідком бурхливих подій у країні. Вона відчула потяг до боротьби за свою Вітчизну та теж хотіла стати частиною тієї сили, що відстоює нашу незалежність і бореться із ворогом. За цей час вона, як і чоловік, пройшла шлях від рядового до офіцера, сьогодні – капітан Збройних Сил України, викладач циклової комісії РХБ захисту.
Повномасштабне вторгнення подружжя військових зустріло у пункті постійної дислокації.
О 5:00 24 лютого росіяни завдали ударів ракетами по території всієї України. На Хмельниччині впали та не здетонували два об’єкти, і їх потрібно було дослідити. Командир ухвалив рішення направити туди найдосвідченіших військовослужбовців з роботи з вибухонебезпечними предметами – Миколу та його побратима Андрія, яким вдалося безпечно знешкодити бойові частини цих ракет.
Також Микола брав участь у розмінуванні деокупованої Київщини, очищаючи українську землю від вибухонебезпечних предметів. Юлія, в той час, у складі мобільної тренувальної групи на Донеччині навчала військовослужбовців стрільбі із вогнеметів.
Подружжя викладачів щоденно готує мобілізаційний ресурс, проводячи на полігоні дні і ночі із курсантами, щоб підготувати їх до майбутніх бойових дій. Щодня ця родина військових працює на майбутню Перемогу України!

Служба зв’язків із громадськістю 143 ОНТЦ «Поділля».

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар