Колибаївчани просять розлучення з перевізником
Вслід за скаргами на роботу громадського транспорту жителів Шустовець та Ластовець, про що йшлося в публікації «Краю Кам’янецького» за 15 лютого, про своє незадоволення перевезенням написали в редакцію мешканці Колибаївки. Люди скаржаться на безлад у русі автобуса №145, мовляв, він не йде за графіком та вибірково виїжджає на рейси, тож сільчани просять посприяти в налагодженні його роботи.
- Давно вже не бачили останньої маршрутки о 18.15, а вона ж у такі пізні години вкрай затребувана для приміського села. Дорослим потрібно повертатися з роботи, дітям – зі школи, гуртків, але це продовжує залишатися нашими власними проблемами. На зауваження людей перевізник дозволяє собі грубіянити. З цього приводу з ним мав розмову й голова Колибаївської ОТГ, а тому, що в лоб, що по лобі, – своє робить. Ніколи не зачекає, коли припізнюєшся на кілька хвилин. Розмова з ним ніяк не клеїться, тому бажаємо змінити надавача послуги, – коментує Людмила Грабовська.
Люди пишуть, що «неодноразово зверталися до райдержадміністрації, а віз і нині там», тож роблять висновок, що «маршрут працює не для людей, а створений невідомо для кого чи для чого».
Та за словами підприємця Руслана Гожого, критика сільчан перебільшена, а звинувачення про такі порушення – голослівні.
– Згаданий рейс дійсно відсутній, оскільки його відмінено адміністрацією через нерентабельність, про що усно громада інформувалася. Інші рейси благополучно виконуються, зокрема й о 17.15, тож транспортне сполучення з містом не ущемлене, – каже Руслан Вікторович. – Проблеми з пасажиропотоком спіткали не лише наш маршрут, люди масово виїжджають й це гостро відчувається у транспортній сфері. Прийдуть кращі часи, то я тільки «за» відновлення.
- Колись автобус колесив навіть до опівночі, а нині селяни дискриміновані, змушені пересуватися по годинах. Що за закони суворого режиму? Не раз бувало, що пізню маршрутку підчікує школяр, а дарма… Від розгубленості його очі вже й наповнюються слізьми, тож беру за руку налякане дитя і йдемо «голосувати» на попутки, – каже користувач маршруту Лариса Анатоліївна. – Своєю необов’язковістю відлякують пасажирів, котрі змушені пересідати в інші автобуси. Якби рейс був надійний, то і бусик їхав би повний.
Пояснення не вселяють мешканцям віри. Мають вони на перевізника ще один зуб, вважаючи, що він зловживає своїм становищем щодо встановлення плати за проїзд, і вартість квитка у вісім гривень об’єктивно завищена. Апелюють тим, що на інші села з ідентичним кілометражем ціна за проїзд на гривню менша. А взимку водій взагалі «зрізав» шлях і не заїжджав у село, а платили однаково.
Чому ж тоді колибаївчанам доводиться розраховуватися з лишком, коли й так заледве вдається нашкребти на прожиття? Листи з вимогою переглянути вартість проїзду на рейсі є частими у поштовій кореспонденції РДА, котра тільки руками розводить від неспроможності впливати на цінову політику перевізника. Це коментується тим, що згідно з постановою Кабміну, місцевою виконавчою владою тарифи на перевезення пасажирів і багажу автобусами приміського та міжміського внутрішньообласного сполучення більше не регулюються.
Таку ж відповідь нам надав Руслан Гожий, зауваживши, що вартість проїзду не завищує й вона на рівні інших напрямків. А за спекуляції з ціною суб’єкт господарювання обов’язково потрапить у поле зору Антимонопольного комітету.
«Моя твоя не розуміє» – ситуація дійшла до того, що сторони вже не чують один одного. Люди не встигають у справах, бо автобус спізнюється, а перевізник показує пальцем на бездоріжжя. А те, що водій скорочував шлях, пояснює: «Не міг ризикувати безпекою пасажирів через ожеледь». Виступити суддею у конфлікті має райдержадміністрація, що є замовником послуги і повинна контролювати трудову дисципліну найманого працівника. Як уточнив заступник голови РДА Микола Чумак, рейсу немає в розкладі руху, отож питання вивчалося та вносилися відповідні зміни. Якщо надійде звернення з боку громади про його відродження, а такого не надходило, то за місяць буде здійснено дослідження маршруту й у разі ефективності його буде відновлено. Попри це в мінус ніхто не їздитиме.
- Під усіх підлаштуватися не можливо, але автобус справний, курсує кожного дня, тому законних підстав для розірвання угоди з перевізником не бачу, – наголосив Микола Петрович. – Коли не підходить цей автобус, то для колибаївчан вибір великий: село обслуговує 5 підприємців, котрі здійснюють 45 рейсів на день.
І поки наверху з’ясовуватимуть дану проблему, непорозуміння між пасажирами та перевізниками триватимуть. Погані дороги, дорожнеча автозапчастин та пального дає суб’єкту господарювання своєрідний карт-бланш у вигляді лояльного ставлення до нього. Неодноразово в автобусному салоні можна почути, що лихого слова не скажи перевізнику, бо возити буде нікому. Разом з тим, це не повинно стати імунітетом для того транспортника, який в дійсності зловживає своїми обов’язками, зазіхаючи на права інших.
Юлія ЛІЧКЕВИЧ.