10.09.2026
ТОПОГРАФІЯ МІСТА
Губернське місто Кам’янець-Подільський, що над Смотричем (притока Дністра), лежить під 48 градусів 40 півн. широт. і під 26 34
Читати
24.08.2026
Усі хотіли жити краще
Видимі ознаки руху України до незалежності уже явно почали проявлятись у 1989 році. У різних середовищах йшли
Читати
14.08.2026
Здається, що про Бакоту написано все. Про те, що Золота Долина Подністров'я пішла на дно і до сьогодні викликає хвилювання
Читати
30.07.2026
Цьогоріч «Багатопрофільна центральна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області відзначає 75-річчя від дня заснування.
За цей час лікарня пройшла
Читати
30.07.2026
Незабаром наш редакційний колектив святкуватиме визначну дату. Свій поважний 95-річний ювілей відзначає чудова людина, відомий журналіст, член Національної спілки журналістів
Читати
30.07.2026
Михайлу Казимировичу МАНЬКОВСЬКОМУ 1 серпня виповнюється 80! А він ще й досі веде у нашій газеті спортивний огляд подій, які
Читати
29.07.2026
Вся гордість вчителя в учнях, у зростанні посіяного ним насіння.
Д.І. Менделєєв
Про нього, як про свого учня, мені вже давно хотілося
Читати
30.06.2026
Почули і не повірили
Спочатку здавалось, що це якесь непорозуміння. Бо нібито у державі, яка вже «завтра» бачить себе у Євросоюзі,
Читати
Минулого тижня українці вшановували захисників Донецького аеропорту. Один із кіборгів – Олександр – нині продовжує службу інструктором у 143 об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля» Сил підтримки ЗСУ. У 24 роки він добровольцем став на захист летовища. Спогади про пережите назавжди закарбувалися у пам’яті воїна. – У 2014 році пішов
Подільське українське історико-краєзнавче Товариство імені Юзефа Роллє невдовзі, а саме 21 січня, відзначатиме ювілейну дату – 130-ті роковини смерті видатної постаті, генія нашого Подільського краю Юзефа-Аполлінарія РОЛЛЄ. Юзеф Роллє приїхав у Кам’янець-Подільський у зрілому віці, вже будучи вченим. Що він тут побачив? Якими постали перед ним подоляни? Відповідь на
Українські Збройні Сили змогли створити потужну пастку для росіян на лівобережжі Херсонщини. За два місяці окупаційна армія втратила на цій ділянці близько 153 одиниць військової техніки. «Кринки стали однією з «найстрашніших пасток» для росіян за всю війну», – повідомляє військовий аналітик Юліан Репке. За його даними, зараз близько 300
«Втрата. Знову, знову ця страшна новина прийшла у нашу родину, у нашу громаду. Слова… Безвісти зник… Надія… Живий… Знайдеться… Але, на жаль… 1 січня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області поліг захисник України, наш земляк, житель села Мушкутинці СОСНОВСЬКИЙ Володимир Болеславович.
12 січня 2024 року у Харківській лікарні від отриманого на війні поранення помер капітан Андрій НІГІРУК. Він був родом з села Маків, що Дунаєвеччині. Бійцю назавжди залишилось 50 років. Андрій Нігірук народився 5 березня 1973 року. У 1990 році закінчив Маківську середню школу із золотою медаллю. Потім навчався у
8 січня 2024 року при виконанні бойового завдання із захисту України обірвалось життя інспектора прикордонної служби, кулеметника Віктора РЕШЕТЮКА з Дунаєвеччини. Воїну назавжди 56. Про це повідомила голова Дунаєвецької міської ради Веліна Заяць. Боєць загинув, отримавши травми внаслідок вибухової хвилі, біля населеного пункту Землянки Чугуївського району Харківської області.
Прогулюючись Кам’янцем-Подільським, Сергій ХОХЛОВ потрапив на вулицю Героїв Маріуполя. На душі стало до щему болісно, а на очі навернула скупа чоловіча сльоза. Чи думав він, що колись це місто може стати його другою домівкою? Війна застала в Маріуполі Вперше сюди маріупольчанин потрапив у юнацькі роки, коли після школи поступив
2023 рік депутати Кам’янець-Подільської районної ради завершили двадцять другою сесією, на яку зібралися 22 грудня. Перед її початком голова районної ради Михайло Сімашкевич виконав приємну місію, вручивши почесну відзнаку райради «За волонтерську діяльність» керівнику ТзОВ «Промтехнтранс» Віктору Антонюку. Він подякував Віктору Антоновичу за активну волонтерську діяльність, патріотизм і вагомий особистий
До Різдва готувалися ретельно і старанно. Ці приготування починалися зі свята Введення в Храм Пресвятої Богородиці. В полі було голо і пусто, сіно поскладане до стодоли, хата вбрана в загату – «шубу» з кукурудзяних стебел й соломи. Баба звивалась як вив’юрка (білка): білила до свят стіни, мастила долівку й
З перших днів війни Кам’янеччина активно долучилася до забезпечення надійного тилу нашим захисникам. Нині майже в кожній громаді об’єдналися, аби якнайшвидше наблизити нашу перемогу та вигнати ворога з рідної землі. Хтось в’яже теплі речі, хтось плете маскувальні сітки, інші готують сухпайки, тушкованку, донатять на необхідне спорядження для військових тощо.
