11.12.2025
У страшному 1986-му, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС, вся країна піднялася на боротьбу з атомною стихією. Майже мільйон людей
Читати
03.12.2025
Подільське українське історико-краєзнавче товариство "АДСКРІПТУС" ім. Юзефа Роллє пропонує вашій увазі статтю доктора гуманітарних наук з Кракова Пйотра Хапановича, яку
Читати
03.12.2025
Напередодні Дня Збройних Сил України ми знову згадуємо тих, хто вже понад десять років дає відсіч російській агресії. Війна для
Читати
03.12.2025
Процес децентралізації в Україні не був завершений і потребує низки важливих рішень. Й досі триває дискусія про те, чи потрібні
Читати
26.11.2025
У жовтні університету ім. Івана Огієнка виповнилося 107 років з часу заснування, і 58 літ свого життя присвятила цьому навчальному
Читати
06.11.2025
Наталя – бухгалтер фінансово-економічної служби 211 понтонно-мостової бригади Командування Сил Підтримки Збройних Сил України, родом з Кам’янець-Подільського району.
Спочатку вона працювала
Читати
06.11.2025
Листопад 1989 року... Багаточисельний колектив автопідприємства-16863 зібрався, аби обрати собі нового керманича. Серед 11 претендентів на високу посаду був і
Читати
29.10.2025
У невеличкому селі Зіньківці, яке колись було містечком, а географічно просто межує з Кам'янцем через річку Смотрич, на подвір'ї однієї
Читати
Такого кваснющого сиру я, повірте, ще ніколи не купувала. «130 гривень за кілограм, з п’єца!», – маркувала свій товар моложава перекупка-продавчиня. «Ніколи не брати в перекупок!» – цей рішучий девіз містянок пам`ятається здавна, але часом щось йде не так. А я, як завжди, вірю! Ну, як вони, ці сільські
Того трагічного ранку знайома, котра жила під Києвом, написала, що загрозливі вибухи спонукають збирати речі й шукати транспорт для термінового виїзду. Ліна ВЛАСЮК негайно зайшла в Інтернет – найстрашніше підтвердилося. Не змогла втриматися – заплакала. Перше, що прийшло в голову: «А як же тепер?! Це ж стільки всього не
У постах про загибель відомої не лише на Кам’янеччині особистості – Олександра ПОПОВА (Дракона), найчастіше зустрічалися слова «світлий», «надійний», «друг», «легендарний». А він був і насправді людиною непересічною. Залишившись у дитинстві без батьків (загинули в автокатастрофі), торуючи свою життєву дорогу самостійно, не боявся ніяких перешкод, зневажав труднощі. Доля Олександра
Похмурого ранку 8 серпня тривожні сурми зустрічали тіло полеглого воїна, земляка, котрому була небайдужа доля Батьківщини. Захищаючи рідну землю від рашистів, у Соледарі Донецької області загинув старший сержант Георгій АНТОХОВ-ХЛІБОРОБ. «Георгій Антохов-Хлібороб – ще один Герой із тисяч безстрашних, хоробрих воїнів, чиє життя забрали російські окупанти. Йому було всього
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» створили на всій території України мультидисциплінарні мобільні команди, що надають комплексну підтримку сім’ям з дітьми, які постраждали від війни. На Кам’янеччині теж працює така мобільна команда. До її складу входять: психолог, соціальний працівник, юрист, медик та водій. Фахівці
Ми звикли покладатися на них, бо саме вони є нашою фортецею, надією на добро, котре, як правило, перемагає зло, непохитною вірою у мирне майбуття. Сьогодні дехто з них узяв, звісно ж, вимушену паузу, аби відновитися, набути стройової форми, щоби впевнено гнати окупанта з рідної землі. Наразі про них, поранених захисників,
20 сесія Кам’янець-Подільської міської ради виявилась доволі бурхливою і затягнулась майже на два тижні. Причин цього – декілька. Перш за все депутатів було мало, і табло для голосування за весь час показувало максимум 25 присутніх народних обранців з 39 (якщо рахувати міського голову). Як пояснюють депутати, дехто із них
Нині чимало людей звертаються в різні установи, у тому числі й до редакції «Краю Кам’янецького», аби дізнатися, чи можуть вони розраховувати на допомогу від міжнародних організацій. Якщо так, то що для цього потрібно? У зв’язку з великою кількістю таких звернень Мінсоцполітики надало відповіді на найпоширеніші запитання. – Хто саме
Ще з сільської шкільної парти, які ми – діти, називали «козлом» (за нею одночасно навчалось шестеро учнів), пам’ятаю і знаю, Петро І для росії «прорубав» вікно в Європу. Переконаний і вірю, що путін-останній, хто неймовірно болючими квадратними цвяхами навхрест забиває для Росії не тільки вікно в Європу, а й
За вікном – плюс 28, на небі – жодної хмаринки, безжалісно пече липневе сонце. Хоч би тобі десь холодок. І як складно уявити у такий момент сніг і морози. Але вони неодмінно настануть, не встигнемо й озирнутися. Такий закон природи, що за літом приходить осінь, за нею – зима.
