ДЕ ПОХОВАНО ЮЗЕФА РОЛЛЄ?
– На Зіньківцях! – категорично і стверджувально відповів на моє запитання настоятель римо-католицького костелу св. Петра і Павла отець Роман Тварог. А де на Зіньківцях? Там два старих кладовища, і вже забудовано багато тієї території житловими оселями. Що ж, залишається шукати…
У матеріалі, який нещодавно знайшла у Вікіпедії, читаю: «Польськофільварецьке кладовище. На видному місці цвинтаря поховано лікаря й історика Юзефа Антонія Роллє (помер 21 січня 1894 року). Згодом могилу вкрили глибою граніту. У 1930 році пам`ятник зруйнували, його рештки використали для господарських робіт».
Це кладовище розташоване неподалік від того місця, де я, власне, і мешкаю – біля Нігинського шосе. В дитинстві наша вулична ватага оббігала всі його куточки, задивляючись на похоронні процесії під супровід духового оркестру, милувалася яскравими віночками, навіть не раз ми поїдали пасхальні крашанки і солодкі цукерки, які залишали люди невідомо для кого на могилах… Нам було весело це збирати і ми нікого не соромилися…
Тому на днях поблукала між могилками і пошукала хоча б якийсь слід. Та марно! На цьому кладовищі найдавніші могили – тридцяті роки двадцятого століття.
Де ж шукати? Запитувала багатьох науковців. Не знають… Тому вирішила провадити своє власне розслідування.
На Польських фільварках, неподалік індустріального коледжу, росте старий високий дуб. Не раз заглядалась на нього і все тривожилася: аби не зрізали. Бо поруч виріс новий багатоповерховий будинок, і, як правило, для багатьох забудовників кремезні дерева стають зайвими. «Лише не для мене, – сказав власник цієї території, забудовник Віктор Лісовський. – Там ще біля нього росте два маленьких, ми і їх збережемо».
Справді, радієш такому повідомленню! А ще Віктор ошелешив мене новиною: навпроти магазину №26, що по вулиці Суворова, де зараз знаходиться спеціалізована школа-інтернат, і далі, де вулиця Ладигіна, та й інші прилеглі до неї, на цій території колись був цвинтар.
– Можете пройтися туди, там і досі дещо про нього нагадує, – додав він.
Я справді заглядала у подвір`я, пильно вдивлялася у зарості бузку і жасмину, шукаючи хоч би якесь підтвердження сказаному. І таки знайшла! Тут так багато дивного каміння, яке наче просто росте із землі, складається враження, що ніхто його зрушити з місця давно не може…
Ну, хто ще може, крім будівельника, повідомити мені таку новину?! Однак більша несподіванка мене чекала попереду. У вікіпедійному матеріалі про польськофільварецьке кладовище я в останню мить звернула увагу на карту, яку подали відповідно до статті. І тут на мене чекала справді несподіванка: місце кладовища позначене від вулиці Данила Галицького вниз і з обох боків окреслене вулицями Шевченка і Лесі Українки! Відверто кажучи, я навіть не здивувалася. Мені завжди у цьому районі щось відчувалося «не так», тим більше, я завжди роздумувала, чому на приміщенні, яке колись слугувало за пошту (Шевченка, 17), стояли і досі стоять закриті урни, наче з прахом, ліпнина у вигляді поховальних маскаронів та орнаменти з «квітами життя»? Ці урни прикрашають і досі також будинок з магазином поруч, вони є й при вході у Центральний парк, здається, в минулому, якщо я не помиляюся, такі прикрашали й паркові мури? Пригадую, якось вже запитувала головного архітектора міста Ігоря Володимировича Пиріжка про ці урни на вхідних центральних воротах парку. «А які вони? – перепитав він. – Аж піду подивлюся»…
Ось такі загадкові знаки… Поминальні та цвинтарні… До речі, кована огорожа парку також має орнамент з «квіткою життя». Таким парканом обнесено і територію колишнього заводу ім. Петровського (з боку вулиці Драгоманова). Старожили стверджують, що раніше такі орнаменти були лише на могильних металевих огорожах.
Слід нагадати, хто ж такий Юзеф Роллє: польсько-український історик-письменник, за фахом лікар-психіатр, член-кореспондент Краківської академії наук, почесний член Подільської АН, член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету. Народився 26 вересня 1830 року в Шаргороді, помер – 21 січня 1894 року в Кам’янці-Подільському. Серед його праць – і книга про Мавриція Гославського, видатного поета Поділля, яку я перекладаю зараз з польської мови.
Тільки де ж похований Роллє?..
Юлія ЛИСКУН, член Національної спілки краєзнавців України, журналістка.
Післяслово: Коли стаття вже була готова до друку, мені невтомний історик-пошуковець, колекціонер, кам`янчанин Дмитро Бабюк надіслав фото про вшанування громадськістю міста пам`яті Юзефа Роллє саме на могилі історика в минулому. За що дуже вдячна.
Автор:
admin
