15.10.2026
Щедре жовтневе сонце, не жаліючи своїх променів, кидало їх на металеві конструкції елеватора фірми «Династія». Їх величезні, високі конуси, із
Читати
15.10.2026
Тридцять третя сесія Кам`янець-Подільської районної ради розпочала свою роботу десь із годинним запізненням. Не було кворуму. Спочатку чекали тих, хто
Читати
01.10.2026
Цей текст із глибокою шаною та вдячністю присвячується 197-й річниці від дня народження видатного лікаря, історика, краєзнавця, письменника та громадського
Читати
01.10.2026
Вихователі, наставники, інструктори, вчителі, як би їх не називали, були з нами з тих пір, як ми були не вищими
Читати
01.10.2026
Михайло з позивним «Ювелір» прийшов до війська ще до повномасштабного вторгнення солдатом. Сьогодні він — лейтенант і командир групи, фахівець
Читати
10.09.2026
ТОПОГРАФІЯ МІСТА
Губернське місто Кам’янець-Подільський, що над Смотричем (притока Дністра), лежить під 48 градусів 40 півн. широт. і під 26 34
Читати
24.08.2026
Усі хотіли жити краще
Видимі ознаки руху України до незалежності уже явно почали проявлятись у 1989 році. У різних середовищах йшли
Читати
14.08.2026
Здається, що про Бакоту написано все. Про те, що Золота Долина Подністров'я пішла на дно і до сьогодні викликає хвилювання
Читати
Розповідати про цього письменника треба багато. А не одним рядком, як це робить він, дотримуючись техніки написання своїх афоризмів. Тисячі романів в один рядок він вже написав, і це сформувалося аж в шість книг! Здається, що член нашого місцевого осередку кам`янецького «Українського клубу», лауреат Крайової премії імені Лесі Українки
Важко сприймати смерть наших захисників. Ще важче знайти слова втіхи і підтримки для рідних, близьких. Нещодавно чергова страшна звістка знову сколихнула Орининську громаду. У боях за незалежність України на Луганщині, поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району, загинув наш земляк, житель с.Залісся Перше, стрілець-снайпер Дмитро ЗВАРИЧ. Дмитру було лише 33
«Зараз Ви зустрінетесь з людиною, яка є нашою надією і опорою», – сказали мені в Довжоцькому будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів. Відтак очікую побачитися з міцним, серйозним, заклопотаним мешканцем цього закладу. Натомість до вітальні заходить вельми скромний чоловік, років під сімдесят і… абсолютно незрячий. Від моєї допомоги
Ця історія місяць тому «відсвяткувала» річницю і все ніяк не дійде до фіналу. Йдеться про переплачені гроші за газ, які багатьом споживачам так і не вдалося повернути. Нагадаємо суть: 1 травня 2022 року майже всі домогосподарства автоматично перевели на обслуговування до Нафтогазу, оскільки жоден із газзбутів не зміг виконати
До будинку заселився дивовижний сусід. Насправді не в будинку, а в невеличкому дерев’яному будиночку, де наразі ми зі знайомим пасічником розмовляємо про появу непроханого гостя, де пахне вощиною, квітом і теплою деревиною. Бджола не бджола, джміль не джміль – комаха довжиною зо три сантиметри, великою широкою головою з чорними
Знову сумна звістка у нашій громаді… На щиті додому у рідне село Боришківці 12 червня повернувся воїн-герой КОНДРАТОВ Василь Васильович (позивний «Казах»). Народився Василь Кондратов 4 вересня 1972 року у Казахстані в селищі Амангельди Карасуського району Кустанайської області, де і закінчив перший клас. Згодом сім’я повернулась на малу батьківщину
13 червня – скорботний день для всіх жителів нашої громади, адже ми попрощалися з нашим Героєм – БЕСЕДИНСЬКИМ Володимиром Миколайовичем. Йому було лише 50… Наш захисник усе своє життя прожив у селі Жванець, тут закінчив школу. Пізніше навчався в Хотинському технікумі, де здобув професію водія-механіка. Володимир Миколайович у рідному
Такий день й справді випадає один раз за все життя: 4 червня – Свято Трійці, свято Ярили, Мавчин день та день Василіска. А ще він називається в народі Солов`їним днем. Як же чудово зранку вони витьохкували! Скільки ж історій, сторінок з літопису слов`янського та християнського переплелися в одночасі! Та
Облігації державної позики третьої п’ятирічки. Дата – 1940 рік. Спадок від мого дідуся. Гординчук Максим Федорович працював тоді на вапняковому кар’єрі в селищі Сахкамінь тодішнього Смотрицького району. Підписався на позику, бо був головою профспілки, а отже на позику підписувався більше, ніж інші, аби показати «зразок»… Ці облігації були кабалою
Худенька, спритненька, на місці їй точно не сидиться, Олена розповідає мені про один з останніх марафонів, який їй довелося бігти в Польщі. – На якому етапі почуваєтеся найкомфортніше? – Ну, як вам пояснити… Десять долаються легко, двадцять кілометрів трохи відчуваються, тридцять шість уже, звісно, більше дають знати про себе…
