ХОЧЕШ ПОБАЧИТИ БОГА – ПОДИВИСЯ НА ДУБА

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

Такий день й справді випадає один раз за все життя: 4 червня – Свято Трійці, свято Ярили, Мавчин день та день Василіска. А ще він називається в народі Солов`їним днем. Як же чудово зранку вони витьохкували! Скільки ж історій, сторінок з літопису слов`янського та християнського переплелися в одночасі! Та головне – цього дня відбулася пречудова екскурсія для нашого Жіночого клубу ВПО «Дерево – символ Кам`янця». Поважні дуби, ясени, клени, берести – вони були сьогодні у кожного з нас на вустах: згадувалися останні наукові дослідженнях, легенди, власні життєві історії.

Екскурсія планувалася саме на період квітування рідкісних тюльпанових дерев, які багато хто з жінок бачили вперше. А ще вони ознайомилися з ровесником динозавра – деревом гінкго; побачили велич і красу велетенського чорного горіха; пройшлися берестовою алеєю; попили смачної кави на Лебединому озері. «Скільки дерев у світі? Скільки дерев припадає на одну людину? Скільки років найстарішому дереву світу?» – такі запитання та відповіді на них стали зрозумілими для всіх. Адже моя авторська екскурсія, яка вперше проводиться у Кам`янці-Подільському, ставила за мету показати невичерпний віковічний зв’язок людини та природи, зокрема дерев, які є неначе антенами, що тримають зв’язок між землею та небом. «Хочеш побачити Бога – подивися на дуба» – завжди стверджувала народна мудрість. Багато хто почув це вперше. А народні сказання про мавку, яка живе на вербі, про те, що дерева розмовляють між собою на частоті 220 грц, настільки захопило кожну з присутніх, що одразу почали шукати в Інтернеті підтвердження інформації про це та інші цікаві факти стосовно дерев.

Нікого з присутніх не залишив байдужим той факт, що в місті немає взагалі табличок з написами дерев – пам`яток природи, що досі не вивільнено із «залізних кайданів» красеня-ясена, крізь деревину якого простромлена залізна огорожа на вулиці Драй Хмари. А ще згадували про хащі в каньйоні Смотрича та бездіяльність «Подільських Товтр», які перетворюють цю світову перлину в джунглі…

Вже давно малюю в своїй уяві візитівку нашого міста: не фортецю, а зелене дерево! І яке з них – не важливо. Кам`янець був завжди найзеленішим в Україні. Дякувати Богу, таким залишається він і нині.

Бути посеред дерев, у їх сакральному оточенні – це важливіше за будь які храми, мечеті та синагоги. І, насправді, кожний з нас ще глибше відчув той прадавній та правічний зв’язок з природою, нашими предками, ще більше перейнявся любов`ю до нашого прекрасного Кам`янця.

Юлія ЛИСКУН, краєзнавиця, співзасновниця Жіночого клубу для ВПО.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар