22.08.2025
Ви чули, як співає Вітер? А як він малює? Якщо ні, то вам потрібно якнайшвидше завітати у виставкову залу НІАЗ
Читати
31.07.2025
Владиславу не було і 25, коли він прийшов до військкомату з бажанням захищати Україну. Йому відмовили. Він міг би й
Читати
31.07.2025
До десятої річниці загибелі пластуна, коміка, телеведучого, учасника гумористичних команд "КАМПОД" та "Наш Формат", соліста гуртів "СВОЄРІДНЕ" та "The DenDi"
Читати
15.07.2025
Він сам обрав шлях захисника і крокує цією стежиною вже 20 років. Василь ГАВЧУК – сапер-кінолог, у минулому – прикордонник.
Читати
03.07.2025
У вівторок, 1 липня 2025 р., у Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV призначив правлячим єпископом Кам'янець-Подільської
Читати
02.07.2025
Після 24 лютого 2022-го Максим не чекав повістки. Він декілька разів сам йшов до ТЦК і врешті став бійцем ЗСУ.
Читати
26.06.2025
Нещодавно жителі Чемеровецької громади мали можливість побачити на Центральній площі селища 6 автівок, які в подальшому вирушать до місця призначення.
Такий
Читати
26.06.2025
Історія з Польськофільварецьким кладовищем досить дивна та заплутана. Краєзнавці та історики відсилають нас орієнтовно в північний бік Кам'янця, де сьогодні
Читати
Подвиг, мабуть, випадковістю назвати не можна, бо він обов’язково пов’язаний з такими поняттями як мужність, цілеспрямованість, патріотизм найвищого ґатунку. Всі ці риси були притаманні лейтенантові Збройних Сил України Захару КВАСНОМУ (на фото крайній ліворуч), котрого Кам’янеччина нещодавно провела в останню путь. Холодний березневий ранок зібрав сотні кам’янчан і мешканців району
Сімнадцять днів і ночей лісами, гірськими стежками, а подекуди і трасами вони простували до людей, які могли б нарешті допомогти їм – украй виснаженим, голодним, змерзлим у своєму ганчір’ї, котре колись називалося одягом. Не було в цього гурту попереду мудрого, терплячого Мойсея, та й манна небесна не сипалася на
Вже майже три тижні йде жорстока війна росії проти українського народу. Організатори Кам’янець-Подільського міжнародного кінофестивалю «Бруківка» в місті зробили медійний проєкт “Війна’22 – Щоденники війни”, де фільмують історії людей, які втратили домівку внаслідок обстрілів, людей, які приїхали в Україну допомагати або ж людей, які своїм прикладом надихають інших працювати,
Український сегмент Фейсбуку заповнений мемами, дописами, посилами й ідеями, які спрямовані на одне – викликати образу й досаду на НАТО або злість й розчарування Європою і НАТО. Такий контент може бути різним за змістом, у тому числі дуже дотепним, таким, що бере за живе, хапає за душу і дуже-дуже
Про надання медичної допомоги на Хмельниччині в стані війни, говоримо з Андрієм КЛАНЦОЮ, кардіохірургом, директором КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр», депутатом обласної ради, секретарем постійної комісії з питань охорони здоров’я. – Андрію Івановичу, як працюють медики Хмельниччини в умовах війни? – Медичні працівники Хмельниччини, я впевнений, як і всі
Вони справді є княгинями: горді постави, аристократичні посмішки, величаві у своїй ході та рухах. Але коли дивишся, як віртуозно ці сестри виграють на домрах (застерігаю: не плутати з домброю!), ще виразніше помічаєш ту граціозність та навіть зверхність, бо тебе повністю заполонила музика, від якої і ти, і все навколо
– Пашко, ти мене ріжеш без ножа! – запротестувала Олеся, коли той зателефонував, що везе їй трьох хвостиків на перетримку. – Зрозумій, нема кому прилаштувати, – пояснював, вивантажуючи з бусика переноску з гостями. – Черепашко – в лікарні, у Захарівни їх уже вісім, Бойки повезли до обласної ветеринарки Білку
Сьогодні, як ніколи, кожен із нас усвідомив, що він – українець, і в нас є Батьківщина з її мовою, традиціями та культурою. Тут наш дім, де живуть наші діти, батьки, тут наше коріння. Із посилення агресії Росії наш патріотизм все більше вкорінюється у серцях людей. Всіх об’єднало бажання протистояти
Особисто не знаємо авторки цього допису в соцмережах, але те, про що вона пише, заслуговує на повагу. Дякуємо нашим захисникам, дякуємо усьому народу за прагнення житти вільно на своїй землі! Так, саме комедію. Повний метр, який побачить увесь світ. І про бандероавтомобіль, якому позаздрив би Бетмен. І про гопників,
– А ти, дитинко, що тут робиш? – запитую у маленького хлопчика у фойє центру культури і мистецтв «Розмай». – Сьогодні війна, – ділиться зі мною п’ятирічний Леонтій, – а в мене ось тут є динозаври, і мені ще обіцяли купити… Мама Маргарита наразі зайнята дуже важливою справою, адже