україно-російська війна
ЦІНУЙТЕ ЖИТТЯ, НАСОЛОДЖУЙТЕСЯ КОЖНОЮ ЙОГО МИТТЮ
– Оксаночко, так мені хочеться додому, хоча б на одну мить відчути запах рідної оселі, зустрітися з родиною, друзями, поспілкуватися, обійняти вас усіх, врешті відіспатися у своєму ліжку. А ще, обіцяю, як тільки приїду, обов’язково з тобою розпишемося, – так під час коротких телефонних дзвінків до своєї другої половинки
У ДВОБОЇ З ПІТЬМОЮ
«Це був такий життєлюб, – розповідає про 33-річного кам’янчанина Валентина ГЛУХОВСЬКОГО, котрий загинув під час бойового завдання біля м.Бахмут, його колишня викладачка Альбіна з планово-економічного технікуму. – Тямущий, для нього не існувало проблем, а головне – дуже надійний. Таких називають людьми слова». Згодом Валентин отримав і вищу освіту в
РЯТУЮТЬ ВІД РАБСТВА
І знову важка втрата – на Донеччині загинув 38-річний кам’янчанин Дмитро ГЛОВАЧЕВСЬКИЙ. Отримавши важке поранення, боєць не вийшов з 9-денної коми. З 2014 Дмитро служив у ЗСУ, а в цивільному житті займався будівництвом. Узагалі в ранній юності хлопець виявився дуже тямущим, як то кажуть, мав золоті руки і міг
ВОЇНИ СВІТЛА, ВОЇНИ ДОБРА
Щирий, комунікабельний, привітний – таким згадують сусіди, друзі дитинства, товариші по зброї кам’янчанина Сергія ПОДОЛЯНА, котрому, на превеликий жаль, залишиться назавжди сорок. Гранатометник стрілецького взводу, молодший сержант Подолян боронив і Київщину, і Херсонщину, котру нині активно звільняють ЗСУ. Саме там боєць отримав несумісне із життям поранення. У нього було
ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПОДВИГ ОЛЕКСАНДРА САМАРДЖІЄВА
Таких людей як Олександр САМАРДЖІЄВ, зазвичай називають опорою, надією, основою процвітання держави, бо ж був хліборобом, чудовим господарем із золотими руками. У свій час працював механізатором у колгоспі, трудився і в сфері виробництва будівельних матеріалів. – Енергійний, людяний, доброзичливий, – згадує про свого сусіда Людмила Корнєєва – вдова Героя
НАЙКРАЩІ СИНИ, УКРАЇНО, У ТЕБЕ
Найстрашніше для будь-якої матері світу зустрічати сина з війни у… труні. Нестерпно боляче усвідомлювати дружині й дитині, що чоловік і тато ніколи не повернеться додому. Та, на превеликий жаль, чергова чорна звістка з фронту надійшла до міста. В суботу, 26 серпня, кам’янчани проводжали в останню путь свого земляка, 37-річного
МІЖ КЛАСОМ ТА ПІДВАЛОМ
Батьки школярів нервують з приводу можливого очного навчання з 1 вересня. Та хтозна, де дітям безпечніше… «У підвалі школи точно краще, ніж у коридорі вдома», «Школи стануть ціллю номер один і масовими могилами», – думки батьків щодо безпечності отримання знань кардинально розходяться. У соцмережах сперечаються про надійність підвалів, небезпеку
І В РАДОСТІ МИТЬ, І В ГОДИНУ НЕГОДИ, І ПОВСЯКЧАС З НАШИМИ ЗАХИСНИКАМИ ВІЙСЬКОВИЙ КАПЕЛАН ОЛЕКСАНДР ЦІСАР
Їх звела війна буйноквітучого травня – на третій місяць повномасштабного вторгнення росії в Україну. Двадцятидворічному кулеметнику Віталію, сержанту за контрактом, під час одного із запеклих боїв на Донецькому напрямку ворожа куля добряче зачепила передпліччя. І хто знає, як це поранення у подальшому відбилося б на його здоров’ї, якби військова
МИ ХОТІЛИ, ЩОБ ЖИЛИ ЩАСЛИВО НАШІ ДІТИ
Це мій СИН. Це наш ДАН. Просто син, простих, звичайних батьків, не «депутатський» синок, не «суддівський». Просто СИН. Найкращий СИН. Він пішов у небуття за нас всіх. Він – Народний Герой України. Але для батьків не треба дітей-героїв, для батьків потрібні живі діти. Треба, щоб приїжджали невістки, онуки. Треба,
ВИСОКА ЦІНА НЕЗАЛЕЖНОГО МАЙБУТНЬОГО
Ім’я Олега Анатолійовича ВОЙЦЕХІВСЬКОГО – нашого земляка з невеличкого подільського села Шутнівці, як і імена тисяч українців, що полягли в боях за незалежність держави, назавжди буде вписано в історію молодої суверенної країни. Звичайний хлопець зі звичайної родини, закінчивши школу й ПТУ №14, де здобув професію токаря, не цурався жодної
