ЦІНУЙТЕ ЖИТТЯ, НАСОЛОДЖУЙТЕСЯ КОЖНОЮ ЙОГО МИТТЮ
– Оксаночко, так мені хочеться додому, хоча б на одну мить відчути запах рідної оселі, зустрітися з родиною, друзями, поспілкуватися, обійняти вас усіх, врешті відіспатися у своєму ліжку. А ще, обіцяю, як тільки приїду, обов’язково з тобою розпишемося, – так під час коротких телефонних дзвінків до своєї другої половинки казав Олег Дибко. Це останнє, про що найбільше мріяв житель Улянівки, який з першого дня повномасштабної війни пішов захищати від ворога рідну землю.
Однак рашисти не дали здійснитися мріям. 31 серпня під час наступальних дій на Херсонщині ДИБКО Олег Михайлович загинув. Мужньому герою було 45 років.
Це була не перша зустріч Олега Дибка з російським агресором, адже боронити східні кордони України йому довелося з 2014 року під час АТО. Тоді теж на долю сміливого воїна випало чимало випробувань, одне із яких – бої під Дебальцевим, коли бійці, тримаючи оборону, потрапили у так званий котел і зуміли з нього вибратися.
– В Олега було завжди багато друзів. Він цінував дружбу, його слово ніколи не розходилося з ділом, він був душею компанії, готовий завжди прийти на допомогу. Таких нині не так уже й багато, – пригадує староста Голосківського старостату Гуменецької ТГ Юрій Сікора. Чоловічий голос тремтить від хвилювання, бо з Олегом він товаришував і жив по сусідству. – Він заповідав нам цінувати життя, насолоджуватися кожною його миттю. Жалкував, що не встиг раніше побратися із Оксаною Людвигівною, з якою разом прожили понад 20 років. Дуже хотів приїхати і розписатися. Ми уже й церемонію розпису продумували. На жаль, цього не сталося…
Олег Дибко не боявся будь-якої роботи: чи то коли працював у колгоспі, чи коли був водієм маршрутки. Завжди про нього були гарні відгуки, його цінували і поважали. А любов до праці прищепили Олегу батьки ще змалку. Бо ж зростав він у багатодітній сільській родині в с.Абрикосівка.
Нині матусі (батько помер) важко повірити в те, що її кровиночки вже немає. Осиротіли діти, які залишилися без батьківської ласки. І ніякі сльози, ніякі найщиріші слова співчуття не зможуть притупити цей невимовний біль і гіркоту втрати найріднішої людини.
Доземний уклін тобі, мужній Герою, за наше життя, за наше мирне завтра.
Надія ЄРМЕНЧУК.
Автор:
admin
