Автор:
Заковика

У конторі «Лічцифрвторпапір» Петелькіну не давали спокою. Над ним кепкували, брали на кпини. Найв’їдливішим був вожак раціоналізаторів Цибуля: – Підводиш ти наш колектив, Грицю. В конторі всі, крім тебе, творчо мислять, раціоналізаторством займаються. Ось хоча б Сидоренко. Нездара, яких світ не бачив, а ворухнув мізками й придумав, як технічний
Березневий подарунок

У Дмитрової дружини день народження в березневе свято. Тож щороку йому доводиться вирішувати дві проблеми: як найкраще накрити святковий стіл і що подарувати коханій на день народження. Бо завше їй недогода, завше, беручи його презент у руки, так єхидно пхикає, що кицька летить з хати нібито від вогню. А
Казкова екскурсія вулицею Пушкінською

Геніального російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна глибоко поважають та люблять, захоплюються його безсмертними віршами й поемами народи всього світу. Данину шани віддали йому й кам’янчани. Аби увіковічнити пам’ять класика, в Кам’янці-Подільському, який за царя був губернським центром, спорудили Пушкінський дім, в котрому виступали відомі на той час артисти. А
Кам’янеччина вкотре лідирує в області

Завдяки впровадженню в життя низки важливих реформ у соціально-економічній сфері, розпочатим 2010 року, успішній реалізації соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, а також цілеспрямованій роботі керівництва Кам’янець-Подільського району щодо поступального розвитку економіки та втілення конкретних заходів у розбудову соціальної сфери, за підсумками минулого року Кам’янеччина впевнено посіла перше місце
Повернення блудної чупакабри

– Ти диви, вже й у наші краї принесло нечисту силу! Аби вона ся вдавила, коли кроленяток їсть! Ох, біда, людоньки… – аж хапається за серце баба Ганя, як тільки довідується від своєї сусідки, що в рідних Зіньківцях минулої ночі невідомий звір задушив понад десяток кролів. – То ж,
Гальма для чобіт

Дід Степан – горобець стріляний. Коли в зимову пору через неоперативність комунальників на ослизлих тротуарах настає масовий, вибачте, «ср…пад», він натягає на ноги спецвзуття, виходить на вулицю й демонструє високий клас долання перешкод без ризику впасти. Від цього його рятує ним же виготовлений надійний пристрій, зроблений зі звичайної бляшаної
Не гірше Копперфілда

Чи бувало у вас таке, що річ, котра щойно була біля вас, безслідно зникала? Напевне, так, бо й сама, і мої знайомі нерідко попадають у подібні халепи. І, як на зло, таке трапляється саме тоді, коли річ по заріз потрібна. На щастя, в більшості випадків загублене рано чи пізно
Операція «Антигарбуз»

– Ех, набридло в парубках ходити, треба свататися, – якось подумав дядько Степан із Оринина, якому вже стукнуло торік сорок чотири роки, почісуючи поріділу чуприну. – Але ж до кого? Одарка – язиката, щоранку буде патякати сусідкам про мої грішки (а їх, до речі, чимало). Ярина – страшна, та
Не впізнав рідню

– Глянь на Хрюшу, любий друже, Він не з тої ноги встав? Чи зазнався, може, дуже? А чи нас він не впізнав? Зазнаватись-бо негоже, В нього рило – як і в нас, Як і ми, літать не може, Крил не має про запас.
Банк у… контейнері для сміття?

Іду оце вулицею Драгоманова. Біля колишнього відділення ДАІ, що навпроти бару «Бахус», мене окликає імпозантний мужчина. Не інспектор-даішник у форменному одязі і з нерозлучною рябою палочкою-виручалочкою, а немолодий вже чоловік у чорному береті набакур і тельняшці непершої свіжості. В руці – пляшка з-під пива. Нею, як даішник, показав мені