Schola militaria — за історичну правду
У часи, коли дозвілля з реальності перебирається у віртуальний простір, користь від рухливих ігор на свіжому повітрі переоцінити важко. А за умови, коли вони ще й наповнені глибоким змістом, користь ця зростає в рази. Саме в цьому й полягає меседж міжнародного військово-історичного фестивалю Schola militaria, організованого минулими вихідними Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником.
Сиві мури Старого замку отримали можливість знову повернутися у XVII століття, ставши тимчасовим прихистком для півтори сотні військово-історичних реконструкторів з України, Польщі, Чехії та усіх, хто побажав стати свідками чи учасниками тогочасного військового вишколу.
Кам’янець-Подільське міське військово-історичне товариство, Подільська піша рота, курінь Печерської сотні козаків реєстрових (Київ-Львів), Надворна рота мушкетерів Виговського (Київ-Одеса), Polish Regiment, Rebel Regiment (Польща), Houwalduw regiment (Чехія) відтворили звичайне буденне життя укріплення XVII століття на цивілізаційному кордоні між заходом і сходом, що ним тоді був кам’янецький замок.
Хоча з тих пір кордон цей дещо «посунувся» на схід і зараз знаходиться на Донеччині, а наш замок — у глибокому тилу, тема захисту рідної землі від ворожих зазіхань для українців актуальна як ніколи. На те, що колектив музею звертає значну увагу на захист від ідеологічної брехні, заснованої на історичних фальсифікаціях, вказують експозиції, присвячені історії Поділля у роки Першої світової війни та розбудови незалежності доби УНР, з якими зацікавлено ознайомлювалися іноземні реконструктори. Багато з них з собою у мандри «прихопили» дружин і дітей, що свідчить про зацікавленість нашою державою не лише з боку західних політиків, а й звичайного населення.
Неабиякий інтерес викликала лекція «Археологія Кам’янця XVII-XVIII століть за матеріалами розкопок 2016 року». Чимало туристів і реконструкторів висловили бажання на власні очі побачити середньовічну людвисарню та фрагменти мощення вулиць і міської забудови того часу. Відповіді директора музею Олександра Заремби та кандидата історичних наук Павла Нечитайла на численні запитання слухачів переконливо засвідчили уважне вивчення українськими науковцями знайдених артефактів.
З не меншою прискіпливістю ставляться до вивчення історичних джерел і реконструктори, тому відтворення військового побуту ранкової побудки, відкриття й закриття воріт замку, котрими починався і закінчувався день, змагання між гуртами учасників з майстерності володіння вогнепальною та холодною зброєю, загальний огляд військ і артилерії, денні муштри та нічні варти — все відповідало кам’янецьким реаліям XVII століття. Особливо актуально виглядав вихід у місто «затяжної» команди для кількісного поповнення особового складу замкової залоги охочими повоювати. Ну, чим не сучасна чергова хвиля мобілізації? Скільки представників минулих поколінь Кам’янеччини присягали захищати своє від чужинців? Чи не соромно сучасникам ухилятися від громадянського обов’язку? Завдання таких фестивалів – давати відповіді на подібні запитання, очищуючи минуле від облудних міфів, і Schola militaria справилася з ним повністю.
Володимир СКОБ’ЯК.
Автор:
admin
