Стережіться рукопотискання
«Науковці визнали потиск руки небезпечним для здоров’я способом вітання. За результатами досліджень виявилося, що при звичному вітанні – рукопотисканні – від людини до людини можуть передатися 100% хвороботворних бактерій, які є на долоні. Натомість цей показник зменшується на 50%, коли при зустрічі ви вітаєтесь легким ударом п’ятірнею».
(Газета «Експрес» від 31 липня – 7 серпня 2014 р.).
Я чемно привітався з компанією доміношників – моїми сусідами, які в скверику «забивали козла». Привітався кивком голови і зняттям з неї капелюха.
У відповідь після хвилинної паузи – град знущальних звинувачень-«укусів»:
– Ні-і, ви бачили такого ідіота? Корчить з себе велике цабе? Вже й, певне, забув, як треба по-людськи здороватись…
– Замість того, щоб руку подати, він, наче той піп, поклони б’є.
– Може, це манія величі на Григорія Боніфаційовича найшла?
– Та ні, скоріше то результат вчорашнього перепою. Невже, сусідоньку, я вгадав?
– Ганьба! Таким розумникам не місце в нашому клубі, який у змаганнях на першість міста з гри у доміно постійно займає призові місця.
Справа до голосування про виключення мене з членів клубу не дійшла. Я попросив слова для виступу, аби пояснити причину моєї нестандартної поведінки під час вітання. І послався на газетну статтю «Я руки не подаю», котру дістав з кишені й урочисто розстелив на столі.
– Раджу всім прочитати. Нарешті вчені просвітили мене, безграмотного. Науковці університету Аберустаїта (Великобританія) дійшли висновку, що потиск руки під час вітання є небезпечним для здоров’я. Звідки ж я знав, що під час рукостискання від однієї людини до іншої передаються всі бацили, які є на долоні? А тих мікробів навколо нас – аж кишить. Мова про дверні ручки, кермо автомобіля, поручні в громадському транспорті, гроші, до яких торкаємось руками. А найстрашніше те, що багато громадян не дотримуються елементарних правил особистої гігієни, навіть не миють рук після відвідин, вибачте, туалету.
Мене сусіди слухали заворожено. Дехто навіть з подиву рота роззявив. А тут ще й Петро Іванович, лікар із санепідстанції, мене підтримав:
– Так, так, Григорій Боніфаційович правий. При рукостисканні з хворою людиною до вашого організму можуть потрапити збудники шлунково-кишкових хвороб. От вам сальмонельоз, дизентерія, стафілокок, ротавірусна інфекція, діарея, гепатит… То вам, шановні, цього треба? А раз ні, то запам’ятайте: перед тим, як вітатись і подавати руку, подумайте, чи вона чиста, помита з милом або оброблена антисептиком. А краще всього – відмовтесь від рукостискання та наслідуйте приклад Григорія Боніфаційовича.
Я щиро подякував лікареві й усім членам клубу доміношників за одностайну підтримку моїх пропозицій: аби зменшити ризик зараження хвороботворними мікробами під час вітання, краще це робити не потиском руки, а легким ударом розчепіреної п’ятірні або кулак об кулак.
Намагався я проштовхнути ще одну пропозицію: процедуру здоровкання засвідчувати дотиком кінчиків носів. Її товариство забракувало. Бо капітан команди Семен Дупельпусто висловив загальну думку:
– Що занадто, панове, то не здраво.
Борис УРОДА
Автор:
admin
