Суспільство

Анатолій Іскрюк з Гавриловець знає, як не жалкувати за прожитим

– Зустрічайте ювіляра, – в доброму гуморі зайшов до редакції нашої газети чоловік років сімдесяти. – Мабуть, вітання принесли, аби в «Краї Кам’янецькому» опублікувати, – перше, що спало нам на думку. І заходилися підбирати проникливі віршовані рядки з промовистими побажаннями. Та відвідувач поклав на стіл приватне оголошення у рубрику

Віра має бути сильною… Клавдія Щербань з Кам’янця-Подільського майже не спить, аби прокинувся її син

За ніч вона прочитує «Отче наш…» до п’ятдесяти разів, бо відпочиває Клавдія Щербань не більше трьох годин на добу. Її ж син, двадцятишестирічний Ігор, не прокидається ось уже два роки, впавши в кому в березні 2017-го. Нещастя сталося несподівано. Весняним сонячним днем міцний, енергійний, вагою десь до дев’яноста кілограмів

Чому навесні Кам’янеччина горить?

Працівники лісової охорони спільно з рятувальниками закликають не палити суху траву. Весна. Наше чудове місто і ближні мальовничі села поринули в аромати цвіту і їдкого диму від спалювання трави. Ми мріємо про європейський рівень життя, але щороку власноруч нещадно палимо нашу землю і труїмо себе шкідливим димом. Причина таких

Навесні весь світ відзначає День води. А що ж на Кам’янеччині?

А у нас вода стає все дорожча і брудніша. – Прісна вода стає непридатною для пиття і небезпечною для життя, – каже голова Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ) Тетяна Тимочко. Згідно з офіційною статистикою, щороку у водойми України скидають близько 300 млн кубометрів неочищених стоків. Неофіційна статистика показує значно гірші

Європа без обмежень: досвід подорожей кам’янчанина

Страх – це те, що найчастіше утримує нас від нових вражень та важливих відкриттів. Певний комфорт, усталений роками ритм життя, небажання опинитись у незручній ситуації віддаляє нас від заповітних мрій. Адже для їх здійснення майже завжди потрібно піти на певний ризик. Не боїться змін та легко долає перешкоди кам’янчанин

За однією операцією інша: 11-річний Артемко з Кам’янця-Подільського мріє сісти на велосипеда без мук

Артемко, як і належить одинадцятирічному хлопчаку, справжній живчик – на місті не всидить: розваги з ровесниками, поїздки на рибалку, велосипед… Та не дитячий, без рами, а отой дорожній, дорослий. Професор зі столичного Інституту травматології й ортопедії як почув від мами Олі про двоколісного коня, декілька хвилин мовчав – не

Сільська жінка, яка ніколи не поміняє Привороття на місто

Тіна прокидається ранесенько, аби замісити тісто на хліб у дерев’яних ночвах, і доки воно підходить, хутенько біжить до ворочків… Ой, та ви ж не знаєте, що це… Уявіть собі таку ємність, куди засипають попіл, який треба гарненько залляти окропом, щоб у ньому вимочувати замащений одяг. Так от, не гаючи

Стелла ЛАТИШЕВА: “Аби відчути повноту життя, його потрібно просто полюбити”

Ох, і здивувався комсомольський секретар, коли, з’явившись у масивних дверях кабінету, мало не з порогу худеньке дівча суворо запитало в лідера: «Чому в Кам’янці-Подільському досі немає молодіжного кафе?». Здивувався й водночас зрадів юній відвідувачці: оце натиск! Тож з відповіддю не забарився: «А ви візьміть та й створіть його…». Подібні

Андрій КОМІСАРУК з почесної когорти добровольців

Є люди, яких не потрібно запрошувати кудись повісткою, умовляти допомогти, взяти участь, аби їхні здібності, вміння, інтелект працювали на благо суспільства. Усі вони з почесної когорти добровольців. Отож, у свято українського добровольця поцікавилися у командира одного з батальйонів 48-ї інженерної бригади Андрія Комісарука, чи не з династії він, бува,

Хліб – сила, а ліс – здоров’я. Задля цього і працює КП “Надра Кам’янеччини”

Не встигла зима здати свої позиції, а в лісовому господарстві, як у мурашнику, – рух. То площі зачищають під майбутню посадку черешкового дуба, то жолуді відбирають для посіву. «Чи не зарано?», – запитуємо у лісівника Володимира Ярового, який у жванецькому лісі дозачищував площу на 2 гектарах суцільної вирубки, і