ЦІНУВАЛИ ЗА ВІДВЕРТУ ЩИРІСТЬ І БЕЗМЕЖНУ ДОБРОТУ
У війні з російськими окупантами, захищаючи нашу свободу та незалежність України, поблизу населеного пункту Червона Криниця Запорізької області, під час несення служби загинув кам’янчанин – солдат-артилерист Дмитро ТВЕРДОХЛІБ. Йому було 34 роки…
Народився Дмитро у Первомайську, що на Миколаївщині. Згодом родина переїхала на Кам’янеччину. У місті над Смотричем Дмитро закінчив 9 класів та вступив у професійно-технічне училище №6 здобувати професію столяра. Хлопчина змалку любив малювати, а ще більше – вирізати щось із дерева. Тож своє майбутнє пов’язував із будівництвом.
У 2007 році проходив строкову службу в Збройних Силах України. Брав участь в АТО/ООС. За станом здоров’я змушений був звільнитися зі Збройних Сил. Щоправда, розуміючи всю складність ситуації, яка нависла над країною в ході повномасштабної війни, Дмитро кілька разів оббивав пороги військкомату, аби знову потрапити на фронт, стати на захист рідної країни. Він знову прагнув повернутися в рідну артилерійську сім’ю. І наполегливий боєць свого таки добився. У січні 2023 р. Дмитро Твердохліб знову став на захист Батьківщини. Щоправда, свої вміння бойової вправності підсилив навчанням артилерійській справі в Англії.
– Моя САУшка, – так Дмитро у коротких телефонних розмовах з матір’ю говорив про свою «бойову подругу», з якою був нерозлучним. Як пригадує Валентина Петрівна: «Син не боявся дивитися смерті у вічі, він знав, що на війні можливе всяке. Правда, завжди мене заспокоював: «Не хвилюйся, у мене все добре».
Але пригадується жінці випадок, коли й Дмитро не зміг приховати свій пригнічений настрій. «Мамо, ти навіть не можеш собі уявити, як болісно, коли друзів, побратимів, які тільки що з тобою спілкувалися, доводиться вантажити у чорних мішках. Це найважче».
А друзів у Дмитра завжди було багато. Він все готовий був їм віддати. Тож і цінували його за відверту щирість і безмежну доброту.
– Цього року син Дмитра має йти у перший клас, – продовжує розмову Валентина Петрівна. – Як болісно, що Дмитро уже цього не побачить, не поведе за ручку Артема, не розділить з ним цієї хвилюючої миті.
Дай, Боже, аби клята війна якнайшвидше закінчилася нашою перемогою, аби не гинули наші сини, дочки, аби діти не залишалися сиротами, а згорьовані батьки, рідні дочекалися своїх кровинок.
Поховали Дмитра Твердохліба у Циковій. Він назавжди залишиться у нашій пам’яті, як Герой, захисник нашої вільної України, який стояв за правду та справедливість.
Автор:
admin
