ДЕ Ж БУЛО ПОЛЬСЬКОФІЛЬВАРЕЦЬКЕ КЛАДОВИЩЕ?
Історія з Польськофільварецьким кладовищем досить дивна та заплутана. Краєзнавці та історики відсилають нас орієнтовно в північний бік Кам’янця, де сьогодні стоїть костьол Пресвятого Серця Ісуса. Та чомусь, роблячи вилазку на це кладовище (і умовну, згадуючи недіючий вже цвинтар в недалекому минулому), робиш висновок, що ніколи польських написів на пам’ятниках тут не було. Однак, в наукових колах є думка, що це місце поховання зруйноване ще в 30-х роках минулого століття.
У Вікіпедії, знайшовши відповідну позначку про Польськофільварецьке кладовище, звертаємо увагу, що востаннє цю сторінку було відредаговано 21 січня 2025 року. Однак з року в рік залишається незмінною інформація, на яку, певно, мало й хто звертає увагу: “Відкрито кінець XVIII ст., адреса: Нігинське шосе, 38”. І тут же подається гуглівська карта, на якій бачимо, що, згідно позначки, Польськофільварецьке кладовище знаходилося між вулицями Шевченка та Лесі Українки (якщо наблизити карту, це приблизно місце сьогоднішнього молитовного будинку баптистської церкви)…
Я вас ще більше здивую: коли шукати інформацію про це кладовище, то Гугл викидає ще два напрямки: перший – зупинку біля колишнього заводу К-ПЕМЗ, і другий – сучасні городи мешканців мікрорайону «Жовтневий», недалеко від дерев’яної православної церкви (подаються відповідні фотографічні зображення).
Виникає запитання до кам’янчан: то де ж воно знаходилося, хто може про це розповісти?
Хотілося б стверджувальну відповідь знайти на картах минулого, бо в сучасних щось понаплуталось. Заглянемо у 1842-рік. Тут, ліворуч від Старого міста (до речі, саме на цій карті вперше подається такий топонім), справді бачимо контури заміських кладовищ: православного, католицького та подалі – єврейського. Однак є ще декілька варіантів цієї карти, на якій лінії та топографічні знаки стерлись і проглядаються досить скромно. Але якщо дуже уважно придивитися, навіть й крізь лупу, то бачимо, що контури єврейського кладовища є, а ось інших двох – взагалі немає… “Атлас” (так записано про цю карту) був виданий в 1842-му році в часи губернаторства Карла Фліге. Автором став губернський землемір Єжи Щуревський. Згідно з цим “Атласом” планувалося! розбудувати квартали міста і передмістя, а місто оточити зеленим поясом дерев…
Значна частина цього плану була втілена. А ось як пов’язати це з Польськофільварецьким кладовищем – і досі є загадкою.
Юлія ЛИСКУН, президентка Товариства “АДСКРІПТУС” ім. Юзефа Роллє.
Автор:
admin
