Суспільство
Молоді, життєрадісні, активні, вони всі живуть однією спільною мрією – дочекатися Перемоги і повернутися додому. Хоча чому дочекатися? Наблизити її, долучаючись до потрібних справ через волонтерство, гарне навчання, підтримку своїх рідних, які наразі залишились на Донбасі (дехто й на окупованих ворогом територіях). Цим юним студентам зі Східноукраїнського національного університету
12 квітня, не дивлячись на досить вітряну і прохолодну погоду, ветерани Кам’янця-Подільського висаджували дерева – 35 саджанців дуба і горобини. Саме стільки років виповнилось з дня заснування ветеранської організації в нашому краї. В акції взяли участь ветерани Кам’янець-Подільської міської організації, студенти НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут» і Кам’янець-Подільського медичного фахового
Зателефонувала знайома. Обуренню її нема меж: «Уявляєш, щойно почую слово «Маріуполь», не можу стримати сліз. А днями звідтіля приїхала родина і поселилася в одному з будинків неподалік від нас. І ось я дізнаюся, що господар квартири «запросив» з людей, які ледве вирвалися зі смертельної пастки, десять тисяч гривень плюс,
24 березня в готельному комплексі «7 Днів» стартував V Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка», який триватиме в благодійних цілях до закінчення війни з російськими окупантами. Нагадаємо, у зв’язку з пандемією і карантинними обмеженнями організатори не змогли провести його минулого року. Варто зауважити, що й сам фестиваль зазнав певних змін. Організатори
Війна вже вкотре надсилає страшні звістки українським родинам – цього разу про трагічну загибель військовослужбовця, старшого солдата одного з підрозділів ЗСУ – 26-річного уродженця с. Рункошів СТАНІСЛАВА КУЗЬМІНСЬКОГО. Його не стало 3 квітня – тієї пори, котру він, мабуть, любив найбільше, бо ж саме тоді пробуджений від зимової сплячки
Є музика, є поезія, є живопис. А є – світлопис. І це також мистецтво. Це коли митець за допомогою технічних засобів створює зоровий образ. І ми не уявляємо тепер наше буття без документальної фотографії, яка виразно і достовірно відбиває момент дійсності та водночас захоплює тебе у полон. Неначе леза
24 лютого змінило життя багатьох українців. Змінилось життя і на Кам’янеччині. Голова Кам’янець-Подільської районної ради Михайло Сімашкевич постійно на зв’язку з жителями. Він фактично днює й ночує на робочому місці з волонтерами, учасниками АТО, колегами. Під час спілкування лідер об’єднаного Кам’янець-Подільського району розповів також про краян, які до оборони
В час воєнного лихоліття, яке нині спіткало Україну, йде переоцінка людей, стосунків між ними. І героями сьогодення стають пересічні громадяни, які в міру своєї звичної поведінки заслуговують на подяку і визнання. Так сталося, що на допомогу Центру надання соціальних послуг Орининської сільської ради, який нині переймається розміщенням у селах
«Війна застала мою сім’ю у Бучі. 24 лютого я був у приватному будинку з чотирма жінками на господарстві – мамою, сестрою та двома бабусями (74 та 83 років). Ворзель, – пише Дмитро Ткачук у Facebook. – трохи згодом бої почалися безпосередньо і в Бучі. З кожної з чотирьох сторін
Любов і ненависть. Добро і зло. Ці різні поняття крокують поруч. Чи майже поруч, нерідко змінюючи одне одного. Іноді зовсім неочікувано, несподівано. Що ж, недаремно давньогрецький мудрець і філософ Геракліт ще у свої казково далекі часи зазначив: усе тече, все змінюється. Прийшло мені це на думку після чергового повідомлення