09.05.2025
Повертаюся до надрукованої статті в газеті «Край Кам`янецький» від 15 липня 2022 року. Риторичний мій вигук, що був на початку
Читати
09.05.2025
Щороку навесні із настанням тепла і пробудженням рослин активізуються іксодові кліщі. Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні
Читати
08.05.2025
Подільське українське історико-краєзнавче Товариство імені Юзефа Роллє 21 січня відзначило чергові роковини смерті видатної постаті, генія нашого Подільського краю Юзефа-Аполлінарія
Читати
02.05.2025
ГОРОХОЛІНСЬКА Віта Йосипівна екс депутатка Кам’янець-Подільської районної ради, нині працює військовою адвокаткою. Її шлях — це приклад трансформації від політичної
Читати
30.04.2025
"Дякую, що хвацько вирулював від дронів і привіз нас додому живими-здоровими", – так група саперів дякувала побратиму Юрію після ротації.
Ще
Читати
28.04.2025
За свою багаторічну журналістську практику звернула увагу на особливий підхід до написання матеріалів: є такі, що з невимовним трепетом і
Читати
24.04.2025
Там, де стихає звук вибухів, починається інший фронт — психологічної підтримки словом, поглядом, жестом. Саме за цією формулою працюють військові
Читати
18.04.2025
Дерево з давніх-давен використовувалось у побуті населення. Подільські річки, проклавши шлях до Дністра в каньйоноподібних долинах, що були багаті на
Читати
Данило змалку знав, що таке військове життя. Два дідусі і тато – офіцери. Під час повномасштабного вторгнення був курсантом військового вишу, й уже тоді разом із побратимами стояли напоготові, ладні в будь-яку мить вирушити на оборону столиці. Молодих офіцерів через війну випустили достроково у лютому 2023-го. А вже у
Бог музики Аполон дозволив мені повідати про свою прекрасну таємницю і написати про один з найдивовижніших музичних інструментів – віолончель. Справді, у нашій кам’янецькій пресі про неї мало розповідали… Сьогодні моє місто до своїх історичних надбань може вписати ще одну похвальну сторінку: випускник музичної школи ім. Тадея Ганіцького Володимир
За плечима полковника медичної служби, учасника бойових дій Олексія ГУРЕЦЬКОГО – 42 роки медичного стажу та 32 – військової служби. Але попри солідний стаж, він продовжує служити державі як працівник ЗСУ в 143 Об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля». Сьогодні опікується здоров’ям водолазів, а у вільний час підтримує себе у формі,
Україна завжди була відкритою до міжнародної співпраці. З кожним роком незалежності іноземних друзів у нашої країни дедалі більшало. Двостороння співпраця торкнулася різних сфер життя, зокрема і армії. Закордонний десант часто «приземлявся» і в нашій частині, а мовний бар’єр допомагали долати перекладачі, котрі забезпечували комунікацію між арміями різних країн. Після
Сьогодні уявити наше місто без присутності в ньому Валерія СВЕРЕДИ просто неможливо. Усі ми любимо театр, кіно, вистави, прем`єри, шоу і масові видовища, що час від часу проводяться у Кам`янці. І Валерій дуже часто є в центрі усіх цих подій. Якось побачила в Інтернеті відеоролик, де якийсь актор
Він легко піднімає штангу у декілька сотень кілограмів, присідає із нею й витворяє інші складні трюки. «Спортом займайся – здоров’я набирайся!», – так вважає Артем БЕРЕЗОВСЬКИЙ, який зі спортом «на ти» ще з дитинства. Нині він у лавах ЗСУ, але коли є вільна хвилинка, завжди проводить її активно. А
Змалечку Анатолій знав, що стане ветеринаром. Потяг до професії перейняв від батька-ветеринара. Вивчився, відкрив власну клініку і рятував братів наших менших. Серед його пацієнтів були й екзотичні тварини – пітон, верблюд, яструби, орли, єноти, ласки, пацючки. Після повномасштабного вторгнення допомагав собакам і котикам, які пережили бомбардування і ракетні обстріли.
На Хмельниччині голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак інформувала засоби масової інформації про проведення моніторингу роботи закладів охорони здоров’я за Програмою медичних гарантій в області та важливість дотримання надавачами послуг умов договору з НСЗУ. За її словами, нова система фінансування надання медичних послуг стимулює заклади охорони здоров’я до
– Під час перевірки маршруту в Афганістані наш екіпаж на броньованому Хамері наїхав на вибуховий пристрій. Спалах, вибух, тимчасова дезорієнтація і одразу ж наказ зайняти спостережні позиції. Коли побачили, що загрози бойового зіткнення немає, кинулися рятувати майно із «броньовика». Автомобіль вже почав займатися і попри небезпеку нам вдалося витягнути
«Сім’я, рідна земля і майбутнє України, а якою ще може бути мотивація, коли ворог зі зброєю прийшов у твій дім? Я не міг сидіти вдома і чекати, а тим паче, виїхати за кордон. З якими відчуттями я жив би далі? Думаю, мене загризла б совість», – переконаний вчитель та