ОДА ЧАСНИКУ
Цілющі властивості часнику відомі з давніх-давен. Корифеї медицини – Гіппократ, Авіценна, Парацельс та інші – активно використовували його у своїй практиці (в Авіценни є навіть ода часнику, написана арабською мовою, з наведенням рецептів теж у віршованій формі). Що ж, цей дар природи (чи Божий дар – кому як подобається) справді вартий пошани.
Як лікарську рослину часник уперше докладно й науково обґрунтовано описав давньогрецький лікар Діоскорид (70-ті роки після Р. Х.). Вважалося, що, крім загальновідомих властивостей збуджувати апетит, поліпшувати травлення, часник допомагає при багатьох захворюваннях органів дихання, позбавляє головного болю, запобігає застудним недугам. Діоскорид радив також уводити його в харчовий раціон при безсонні, ревматизмі, подагрі, гепатиті, для профілактики нападів ядухи (при астмі) і запаморочень голови. Приблизно такі ж рекомендації знаходимо у старовинних травниках, які характеризували часник ще й як сечогінний, відхаркувальний, знеболювальний засіб.
За призначенням лікаря часник невеликими порціями вживають для лікування гіпертонічної хвороби; у комплексній терапії захворювань кишечника, що виявляються гнильними і бродильними процесами. Майже кожній людині доцільно додавати до другої м’ясної і рибної страви по зубчику часнику, тільки перед цим його треба дрібно порізати. Встановлено також, що принаймні два природні антибіотики, котрі містяться в рослині, здатні знешкоджувати 15 видів хвороботворних бактерій.
Нині – сезон зеленого часнику. Скористайтеся з цього. Свіжий молодий цей овоч не тільки має здатність знижувати помірно підвищений артеріальний тиск крові, рівень у ній «поганого» холестерину, відвертати утворення тромбів у кровоносних судинах, а й сприятливо діє на кровотворення і кровоносну систему в цілому.
Загалом часник стимулює виділення шлункового соку й жовчі, посилює перистальтику кишок, зменшує аномальну і сприяє розвитку нормальної кишкової флори, згубно діє на глистів-гостриків, розширює кровоносні судини (звідси протигіпертонічна дія), збільшує амплітуду і вповільнює ритм серцевих скорочень, підвищує діурез (сечогінний ефект), сприяє розрідженню густого мокротиння при бронхітах, посилює менструації, навіть підвищує статеву активність. Пероральне застосування показане при поганому апетиті, порушенні травлення, катарі шлунка і кишківника (особливо інфекційного походження), діареї (проносі), атеросклерозі, при клімактеричних неврозах. Окрім того, часник здавна вважається надійним «щитом» від цинги, грипу, дизентерії, тифу. Як кровоочисний засіб його вживають при фурункулах і висипах на шкірі. Позитивний ефект дає при лікуванні свинцевих отруєнь.
В аптеках можна придбати препарат «Алохол», у складі якого є сухий екстракт часнику, його застосовують при хронічних гепатиті, холангіті, холециститі та атонічному запорі. Продається і спиртова настоянка, яку призначають усередину при атонії кишківника і колітах, гіпертонії та атеросклерозі.
Зовнішньо застосовують із протистоцидною, бактерицидною, фунгіцидною, болезаспокійливою, протисверблячою, протисеборейною, кератолічною і депігментивною метою. Розтерті на кашку зубки використовують для лікування гнійних ран, мікозів, трихомонадних кольпітів, корости, гніздової плішивості, для стимулювання росту волосся.
Ось рекомендації. Внутрішньо – одноразове вживання двох-трьох зубків (добова доза) в їжу; настій (чайну ложку подрібненого на кашку часнику настоювати годину в 400 мл холодної води) вживати по півсклянки тричі на день до їди; потовчену головку часнику змішують із 250 мл кислого молока, настоюють ніч, а наступного дня випивають за два-три прийоми; настоянку (Тіncurа Аllіі saiv) по 10-20 крапель два-три рази на день (лише для дорослих!).
Зовнішньо – аплікації на ділянки ураження; інгаляції (кашку вводять у ніздрі з ватним тампоном); клізми (2-4 столові ложки часникового соку на півсклянки молока), саме такими клізмами, наприклад, виганяють гостриків, але для дітей кількість соку зменшують у два-чотири рази.
Дуже важливе правильне зберігання. Відомо, що антибактеріальна дія часнику, котрий зберігався в холодильнику чотири місяці, знижується приблизно удвічі, а через рік – у 48 разів. Якщо ж зберігати при кімнатній температурі, то в середньому через вісім місяців він ці властивості втрачає майже цілком. Від тривалості зберігання залежить і дієтична цінність.
Останні чверть століття у спеціальній літературі час від часу з’являються повідомлення, що часник допомагає у профілактиці та лікуванні онкологічних захворювань. Зазначається також, що в тих країнах, де є давня традиція широкого споживання часнику, захворюваність майже на всі форми раку нижча, ніж в решті. Біологічно активні речовини свіжого молодого доброякісного часнику перешкоджають генетичному ураженню клітин, що може бути однією з причин розвитку злоякісної пухлини. Втім, певна річ, покладатись у такому складному питанні, як профілактика і лікування раку, лише на часник – несерйозно.
На закінчення зазначу, що при всіх цілющих властивостях рослини є й протипоказання: часник і препарати з нього не слід уживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострому гастриті й загостренні хронічного гастриту, при хворобах нирок, надто запальних
Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.
P.S.: Перед тим, як скористатися народними рецептами, не забуде проконсультуватися з лікарем.
Автор:
admin
