Юлія Лискун-Яворська
КАМ’ЯНЕЦЬКІ ДЖУНГЛІ
Одразу попереджу: ходити сьогодні в каньйон Смотрича – небезпечно! І не тому, що тут раптом можеш натрапити на гадюку чи лисицю, навіть не тому, що, кажуть, наркомани перекидаються тут закладками, а алкоголіки збираються тут на перепій… Коли ти опиняєшся в цих хащах, які свідомі кам`янчани давно називають «джунглями», тебе
ПИСАНКОВЕ ПОДІЛЛЯ
«Писанкове Поділля» – так називається виставка українських писанок, що нещодавно експонувалася у виставковій залі НІАЗу «Кам`янець». Тут я вперше в житті розмальовувала писанку! Як і належить, старанно водила по ній воском, збираючи докупи пелюстки подільської квітки. А моїми мольфарами у цьому магічному ритуалі були десятирічні діти гуртка «Писанка» з
ЮНИЙ ДОСЛІДНИК З МЕЛІТОПОЛЯ
Невгамовно розповідаю кожному, коли біля мене поряд Сашко ВІНІЧЕНКО, що мені його у поміч послали небеса. Сашко – переселенець з Мелітополя. Через місяць, відколи окупанти минулого року загарбали місто, вони з мамою тут. Якось мені оповідали, які небезпеки чатували на них на блокпосту, коли долали дорогу до Кам`янця-Подільського. Ноутбук
КРАЇНА РАНКОВОЇ СВІЖОСТІ
– Чому раптом Корея? – майже усі кам’янчани запитували і мене, і перемовлялися з подивом між собою. А й справді: Корея, що знаходиться від України на відстані 7,5 тисячі кілометрів, раптом, наче поважна гостя, завітала в наш древній Кам`янець-Подільський. Країна, про яку ми знаємо лише по корейських автомобілях, по
ЧАРІВНЕ МЕРЕЖИВО ВИТИНАНКИ
Руки людські творять різні дива. І в це диво обов’язково вплітається душа – основний творець. Про картини, вірші, вишивання ми розповідали не раз. А ось про витинанку, це мистецтво працювати з ножицями, погодьтеся, доводиться чути не часто. Але завітайте обов’язково у виставкову залу НІАЗу, де зараз відбувається персональна виставка
СМЕТАНА… З КЛЕЄМ
Такого кваснющого сиру я, повірте, ще ніколи не купувала. «130 гривень за кілограм, з п’єца!», – маркувала свій товар моложава перекупка-продавчиня. «Ніколи не брати в перекупок!» – цей рішучий девіз містянок пам`ятається здавна, але часом щось йде не так. А я, як завжди, вірю! Ну, як вони, ці сільські
ДЕ ПОХОВАНО ЮЗЕФА РОЛЛЄ?
– На Зіньківцях! – категорично і стверджувально відповів на моє запитання настоятель римо-католицького костелу св. Петра і Павла отець Роман Тварог. А де на Зіньківцях? Там два старих кладовища, і вже забудовано багато тієї території житловими оселями. Що ж, залишається шукати… У матеріалі, який нещодавно знайшла у Вікіпедії, читаю:
НАЗВАТИ НА ЧЕСТЬ… СВОЇХ?
Можна мені почати з критики? Подивіться на цю світлину: недолугість і швидке перейменування вулиць ось до чого призводить. І це не смішно. Це слізно-боляче і сумно… Табличка в самісінькому центрі міста, де туристи милуються історичними місцинами і будівлями, старими дубами-велетнями, затуманює очі. Навіть мешканці, котрі тут оселилися, анітрохи не
РАЙОН БЕРЕСТИ
Це дерево я розшукую у нашому місті вже третій рік. Досі про нього, як, мабуть, і багато інших, не знала. Жодної інформації, жодного спогаду в літературі, аж доки в одному з польських перекладів не натрапила на цю назву. Випадково дізналася, що в місті був район Берести, який кудись безслідно
ПРО ЛЕБІДКУ, КОНЕЙ ТА ПОНІ
Як мило завжди писати про кішечок і песиків, коників і пташок, мавпочок і рибок! Бо й ти належиш до частини тієї природи, а відтак – у своїй любові до неї відчуваєш причетність, свою спорідненість з таємничим отим світом. Тому чи не одне з найулюбленіших місць для кам`янчан – відділ
- 1
- 2
