СМЕТАНА… З КЛЕЄМ

Такого кваснющого сиру я, повірте, ще ніколи не купувала. «130 гривень за кілограм, з п’єца!», – маркувала свій товар моложава перекупка-продавчиня. «Ніколи не брати в перекупок!» – цей рішучий девіз містянок пам`ятається здавна, але часом щось йде не так. А я, як завжди, вірю!

Ну, як вони, ці сільські панянки, наловчилися водити нас, городянок, за носики та навколо пальчика? Завжди, певно, як побачать перед собою манірне личко із закопиленими червоними губками, то й одразу втюхують тобі будь-що. І не лише я одна опинялася в патовій миті «купи-продай». Бо ж сказано: на базарі є два дурних, з яких один хоче купити дешевше, а другий – продати дорожче… Ну, як вона мені, замиливши очі, замість сиру «з п’єца» поклала в торбу сиркову дешеву масу, якою я годую котиків.

Ох, і навчилися ці Галі та Валі крутитись у своєму базарному бізнесі! Бо на яйця, куплені в «Сільпо» чи «АТБ», дивись, і вчеплять етикетку «Яйця домашні», у сметану, щоб виглядала густою, додають шпалерний клей, а в молоко, щоб не скисало, – таблетку аспірину. І тому багато городян сьогодні між собою з`ясовують: чому молоко два дні не прокисає. А огірочки? Для соління? «Беріть, беріть, це сорт «джерельце», найкращі. А потім чуєш від якогось чоловіка-торгаша, що цього року такі огірки не вродили, і треба брати інший сорт, також не гірший. Але ж все одно остерігаєшся, щоб вони не стали капшуками.

Так і хочеться крикнути: «Люди, схаменіться! Кого ж ви дурите! Невже думаєте, що ви найхитріші, і вас ця участь не омине».

Юлія ЛИСКУН, журналістка.

Поділитися в соціальних мережах