ЮНИЙ ДОСЛІДНИК З МЕЛІТОПОЛЯ
Невгамовно розповідаю кожному, коли біля мене поряд Сашко ВІНІЧЕНКО, що мені його у поміч послали небеса. Сашко – переселенець з Мелітополя. Через місяць, відколи окупанти минулого року загарбали місто, вони з мамою тут. Якось мені оповідали, які небезпеки чатували на них на блокпосту, коли долали дорогу до Кам`янця-Подільського. Ноутбук тоді Сашко не зміг захопити, а ось вишиванку, скручену у тоненький валець, приховав досить надійно. Бо ж дуже все перевіряли… І тепер, де б він не з`являвся на заходах – красень-юнак завжди у вишиванці.
Ми познайомилися з ним ще на початку минулого літа, коли наш «Український клуб» проводив заходи в НІАЗі для переселенців. І вже після офіційної частини, коли чаювали, пили каву і вели довгі розмови про життя, звернула увагу, як цей шістнадцятирічний юнак зацікавлено слухав наші розповіді. Він один з небагатьох переселенців, хто довго засиджувався поміж нами.
А поєднав нас ще тісніше – Роллє. Моє захоплення вивченням історії цієї величної постаті якось по-особливому передалося і Сашкові. Тепер він каже, що саме дослідження життя і місця поховання цього історика магічно вплинуло і на нього. А відтак – скільки ми вже з ним провели прогулянок у Зіньківцях, де й поховано Юзефа Роллє; безліч разів оглядали різні пам`ятки старовини Кам`янця; досліджували, майже як першопрохідці, сучасне і минуле вулиці Зіньковецької; перегорнули чимало літописних та рідкісних документів.
У музеї старожитностей його вже зустрічають як свого. Після школи (а навчання в останньому, 11 класі, він продовжив у першому ліцеї, що в Старому місті), юнак поспішає туди, бо там зібрана колекція рідкісних архівних матеріалів. І вже в мене у месенджері послання від нього про укази Катерини, фото про важливу інформацію з рідкісної книги Олександра Прусевича, яка тут зберігається в єдиному екземплярі та ще й досі ніким не перекладена українською; або ж фото пам`ятної плити про княза з роду Кантакузенів, про кого навіть самі кам`янчани, я впевнена, чують вперше.
Історія його поглинула. Але юнак до того ще й письменник, час від часу пише оповідання і навіть п`єси. Не так давно він отримав вже тут, у Кам`янці, грамоту за участь у міському конкурсі поетів і прозаїків, де посів перше місце у номінації «Драма». Якось я подала йому знак про написання п`єси про війну. І що ви думаєте – Сашко вже пише! Можливо, що серед героїв будемо і ми, кам`янчани, але це він тримає в таємниці. Що ж, авторське право…
А поки що він багато цікавиться історичною літературою, літописами, рідкісними книгами, старими фотографіями про наше місто. Через це саме йому на заході «Таємний Санта», що проводився у переддень Нового року в ліцеї, хтось з однокласників подарував книгу «Від інсурекції Костюшка до 1830 року». І я також вже захоплено прочитала її.
А ще несподіванкою для мене стало те, що цей доволі мовчазний, скромний, неговіркий Сашко Вініченко співав у хорі при Палаці творчості в Мелітополі, навіть має грамоти-відзнаки за перемоги у міських, крайових та міжнародному конкурсах! Зараз він принагідно згадує, як 26 лютого минулого року вони з колективом мали їхати в Запоріжжя на черговий виступ, але через введення надзвичайного стану поїздку скасували. Тоді керівник мав намір 24 лютого записати на відео їхній виступ, але повномасштабна війна все змінила. Все переінакшилося в долі кожного мелітопольця, кожного українця.
Тепер Кам`янець став для Сашка новим джерелом для життя, натхнення, виміром своїх сил та плануванням майбутнього. Прагне навчатися в університеті ім. І.Огієнка.
Ми часто обмінюємося з ним різними інформаціями, обговорюємо рідкісні книги та наукові праці вчених. Моєму здивуванню не було меж, коли він вільно почав зачитувати мені старослов`янською мовою з «Букваря», виданого 1695 року, який я колись придбала в одного з колекціонерів книг (звичайно ж, не оригінал). Виявляється, що цієї мови він навчився в недільній школі, яку колись відвідував.
І сьогодні Сашко з великим захопленням взявся вивчати, досліджувати історію нашого міста. Іноді він знаходить і розповідає мені про такі речі, що дивуюся сама…
Юлія ЛИСКУН,
голова кам`янецького
«Українського клубу», член Спілки краєзнавців України
Автор:
admin
