ДВІ СЕСТРИЦІ – ПОДІЛЛЯ МОГО ВІРНІ ГОЛУБИЦІ
Вони справді є княгинями: горді постави, аристократичні посмішки, величаві у своїй ході та рухах. Але коли дивишся, як віртуозно ці сестри виграють на домрах (застерігаю: не плутати з домброю!), ще виразніше помічаєш ту граціозність та навіть зверхність, бо тебе повністю заполонила музика, від якої і ти, і все навколо німіє…
Про назву «Князі України» сестри Раїса та Олена Горченки пояснюють так: «Колись у дитинстві ми почули, як одна жінка зверталася до свого чоловіка: «Мій князю»… Воно так запало нам в душу, що ми через багато років якось переосмислили це і зараз вважаємо, що таке звертання не лише можливе до чоловіка. Князями України є всі ми – духовні, натхненні особистості, які також потребують такої шанобливої уваги до себе».
У грудні Раїса та Олена організували в міському Будинку культури для кам`янчан свій черговий ювілейний концерт. «Життя для творіння добра» – так вони назвали його на цей раз, присвятивши 30-річчю Незалежності рідної України та своєї творчості. Кожні п`ять років сестри влаштовують подібні шоу, на які збираються сотні глядачів. І це справді було шоу, бо на сцені один одного змінювали то вихованці дитячої школи імени Фадея Ганицького, то вокальний дует Ірини Драган і Марини Федорової; народна дитяча хорова капела «Журавлик» та військовий оркестр; народний театр пісні ЦКіМ «Розмай» та ансамбль студентів кафедри музичного мистецтва К-ПНУ ім. І.Огієнка та багато інших. Гостями серед учасників були й заслужені артисти України Вадим та Євген Гжегожевські.
– Для творчості та щасливого життя ми, українці, сьогодні повинні об`єднуватися, – каже Раїса Горченко. – І такі концерти й справді об`єднують. Наш обов`язок – передати майбутнім поколінням любов до Бога і до своєї землі. І мова музики є найкращою мовою. На наших концертах не лише лунають пісні та музика, ми залучаємо читців, поетичні слова яких для нас є натхненням, часом таким вразливим, що не стримуєш сліз… Ми всі даруємо людям щастя, творимо добро. При всіх потребах сьогодні матеріальних духовність є найпершою цінністю. Життя стає святом, коли людина присвячує себе духовності. І треба зберігати та плекати молоді таланти.
На ювілейному концерті знаменитих сестер Горченко вітали їх і талановиті діти – Раїса і Владислав Зваричі, Любов та Віталій Петручики, Таїсія Мельник і Юлія Нерян. «Наші княгині», – гадаю, не раз про своїх матерів кажуть тепер і діти. І пишаються красою їхніх душ, їх незбагненним і жертовним потягом до праці. Адже сестри Горченки ведуть й успішну викладацьку роботу в музичній школі. Навчають мистецтву гри на домрі хлопчиків та дівчаток.
…Несподівано Раїса Горченко заграла для мене мелодію Мирослава Скорика, і домра в цей час, здається, наче заспівала людським голосом… «Ой, чий то кінь стоїть?» – полилася вже згодом мелодія української пісні… А потім я слухала улюблених Баха, Паганіні, Вівальді та Дебюссі…
Взагалі «Князі України» мають унікальну програму, у їхньому репертуарі твори, яких ніхто більше не грає. Звичайно, потрібно назвати й інших учасників колективу, без яких такого унісону б не було – це Микола Головатюк, Владислав Зварич, Віталій Петручик, Альона Лиса, Станіслав Янішевський, Олександр Тітов, Олег Прокопишен. Усі вони утворюють духовну оазу митців, залюблених у свою творчість. А як же їм потрібна сьогодні фінансова підтримка! Здається мені, що наша культура ніколи не досягне тих рівнів, аби безкорисливо допомагати таким велетням мистецва, подібним до цих князів!
Я не проти традиційної візитівки, де зображено Старий замок Кам`янця. Але, можливо, настав час, аби змінити її, наприклад, на талановиті постаті, котрі прославили та продовжують прославляти Кам`янець, дивуючи увесь світ!
Сестри Горченки на сцені вже тридцять років, а в колективі «Князі України» – п`ятнадцять. Свої концерти вони називають досить поетично: «Краса народу – музика», «Любімо свою Україну, людей, музику», «Даруйте бальзам своїм серцем», «Життя для творіння людей» тощо.
– Дякуємо Богу і добрим людям, які також разом з нами творять прекрасне, добре, мудре на Землі, – каже одна з сестер.
Про них написано дуже багато. Отож, краєзнавці, шикуйтеся в чергу за архівними матеріалами про унікальну творчість кам`янецьких домристок, написане про них і ними. Так-так, сестри щороку пишуть книгу, доповнюючи її новими подіями зі свого життя. А ці події, до речі, тягнуться ще з дитячих років, коли батько Юхим співав для них, а мати (котрій сьогодні вже 90!) покликала їх до запальної музики та танцю… В житті сестер були і Чернівецьке музичне училище, і Львівська консерваторія, і ще багато чого іншого. Адже їхнє життя гідне подиву, поваги і величі. Бо сестри Горченки – справжні княгині нашого міста. І, певно, мають більше заслуг, поваги і любови, ніж оті брати Коріатовичі…
Юлія ЛИСКУН, журналістка.
Автор:
admin
