Суспільство
Життя дається на добрі справи
Недарма кажуть, що будь-який хороший вчинок повертається сторицею, і того, хто з готовністю віддає людям тепло свого серця, хто не байдужий до прикрощів і бід інших, хто робить добро, не вимагаючи натомість оплати, щедро нагороджує сама доля. Одним із таких є засновник та голова наглядової ради благодійного фонду «МіСт»
Правило годинникової стрілки Ігоря Семенишена
Без найменшого сумніву візьмуся стверджувати, що таких, хто б у дитинстві та й у поважному віці не захоплювався детективами, немає. Нині ж, як і в добу всенародною любові до Агати Крісті, Конан Дойля та Едгара По, з величезною увагою слідкуємо за кожним кроком героїв, до прикладу, «Речових доказів». Останніми,
Щаслива помилка, або Як автомат у люпині врятував солдата
Якщо взяти до рук п’ятий том історико-меморіального видання «Книга Пам’яті України (Хмельницька область)», відкрити на 217-й сторінці, то там прочитаємо: «ВИШНЕВСЬКИЙ Казимир Гнатович народився 1922 року в с.Оринин, українець, селянин. Мобілізований у 1944 р., рядовий, стрілець. Загинув у вересні 1944 р.». Але це – помилка. Сивочолий ветеран живе в
2500 – такса за відмову від землі
Одним зі способів зворотного зв’язку з нашими читачами є телефонні дзвінки та листи, які надходять на адресу нашої редакції. В них люди висловлюють свої думки з приводу важливих і болючих для них питань, діляться та пропонують способи їх вирішення. І ми намагаємося не залишаємо поза увагою такі звернення наших
До оптимізації прийдемо самі, але краще хай це станеться рано, ніж пізно»
Нести відповідальність за стан справ у районі — погодьтеся, не кожен наважиться звалити на себе такий тягар. Та для працівників райдержадміністрації це щоденна робота, яку потрібно виконувати на державному рівні, бо вони для громадян є обличчям держави й формують їхню довіру до неї. Тільки довірчі відносини стають запорукою здорового
Марафон
Колись шістнадцятилітнім він, перспективний атлет, брав участь у марафонському забігу на всеукраїнській спартакіаді. Здавалося б, це було так давно з огляду на те, що директор ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» Михайло РУЩАК святкуватиме п’ятдесят п’ять, та для нього, як і раніше, видаються неприйнятними невиправдана зупинка, уповільнений темп, млявість задумів
Їй було лише вісімнадцять…
Згадуючи про Другу світову війну, ми зазвичай говоримо про чоловіків. Але скільки жінок у часи лихоліття теж одягли солдатські шинелі! Їх можна було зустріти всюди: в окопах – снайперами, на аеродромах – пілотами, на вогневих позиціях – мінометницями, а ще на полі бою, в госпіталях – медсестрами, лікарями… Наша
Лікар Романчук про «глибокий фельдшеризм», заяву онука та мед натщесерце
За плечима Заслуженого лікаря України Івана РОМАНЧУКА — вже майже 44 роки медичного стажу. Вперше він обійняв посаду фельдшера швидкої допомоги в Івано-Франківському районі після третього курсу Івано-Франківського медінституту, де навчався за спеціальністю «Лікарська справа». І після цього вже ніколи не зраджував обраній професії. Попри те, що Івану Михайловичу
Живе такий хлопець
Незрозуміло, коли Богдан виконував домашні завдання, адже навчався в кількох закладах. По-перше, загальноосвітня, звісно, як у всіх, школа, музична, де оволодівав одразу трьома інструментами – сопілкою, фортепіано та гітарою, а ще майже щодня ходив на хореографію, і не просто відвідував, а об’їздив з ансамблем пів-України, отримував із колективом навіть
Для мене війна закінчилася 51-го…
Його груди вкриті медалями та орденами, на скронях – сивина, він повністю незрячий, вже болять руки і ноги, ниє серце. Йому, Володимиру Васильовичу Буняку, ветерану з Кульчиєвець, вже дев’яносто. Але він ще пам’ятає ті страшні часи війни. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з
