Суспільство
Живе такий хлопець
Незрозуміло, коли Богдан виконував домашні завдання, адже навчався в кількох закладах. По-перше, загальноосвітня, звісно, як у всіх, школа, музична, де оволодівав одразу трьома інструментами – сопілкою, фортепіано та гітарою, а ще майже щодня ходив на хореографію, і не просто відвідував, а об’їздив з ансамблем пів-України, отримував із колективом навіть
Для мене війна закінчилася 51-го…
Його груди вкриті медалями та орденами, на скронях – сивина, він повністю незрячий, вже болять руки і ноги, ниє серце. Йому, Володимиру Васильовичу Буняку, ветерану з Кульчиєвець, вже дев’яносто. Але він ще пам’ятає ті страшні часи війни. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з
Захищати значить обрати найважче
Коли семикласник Володя КІМАКІВСЬКИЙ дивився фільм про афганську революцію, жалкував про те, що його там не було: «Ех, я би…». Тоді він і передбачити не міг, що за декілька років, закінчивши «учебку» в Кушці, опиниться в самому епіцентрі грізних подій, що вирували в невеликій країні, де проживало близько двадцяти
Новинки «туристичного притулку» Галини Локай
Ще з десяток років тому нічого навіть не натякало на те, що на цьому скелястому пагорбі незабаром зросте затишний сучасний готельний комплекс із романтичною назвою «Ксенія» і все навкруг наповниться людським гамором, дитячим сміхом та діловитими перемовами персоналу. Власниця закладу Галина ЛОКАЙ каже, що гріх було не скористатися тим,
“Чотири весілля” по-кам’янецьки
16 березня в ефірі телеканалу «1+1» відгуляло новий випуск найвесільніше реаліті-шоу «Чотири весілля-6». Цього разу квартет наречених з Києва, Дніпра, Старожинця і Кам’янця-Подільського змагався за медовий місяць на берегах Балтійського моря, в Юрмалі. Кам’янчани Юлія та Вадим Головатюки відзначили свій найпам’ятніший день у традиційному європейському стилі, отримавши в результаті
Ні вмитися, ні напитися…
Уже який ранок поспіль мешканці Великої Слобідки не можуть здобути в крані й кількох крапель води, аби хоч протерти очі. Справа в тому, що з початку травня в селі на неї справжній дефіцит і крани як не крути, а живильна волога звідти так і не з’явиться. Терпець сільчан таки
Чергову сторінку літопису перегорнуто
Є такий вислів, що газета – чернетка історії, літопис рідного краю. Вже майже дев’ять десятиліть, починаючи із 26 лютого 1930 року, наш часопис робить щотижня новий запис в особистий щоденник Кам’янеччини. За час існування газета виходила під різними назвами: «Колективіст Прикордоння», «Сталінський клич», «Радянська Кам’янеччина», «За комунізм». 1963 року
Подвижниця
Указом Президента Республіки Польща Анджея Дуди мешканку села Колибаївка Валентину ВРУБЛЕВСЬКУ нещодавно нагороджено командорським хрестом ордена «За заслуги перед Річчю Посполитою». Безумовно, пані Рафалі (церковне ім’я) було приємно отримати нагороду з рук Міністра Канцелярії Президента Адама Квятковського, бо ж насправді впродовж багатьох десятиліть Валентина Євгенівна своєю діяльністю сприяла поширенню
Музика — друга після Бога…
Героїв потрібно знати в обличчя. І неважливо, в якій галузі людина унікальна: чи то актор, чи водій-далекобійник, а чи сьогоднішній захисник східних кордонів нашої країни. Ймовірно, цей успіх — найвище досягнення в житті, а можливо, лише перша сходинка до вершин особистого Олімпу… А якщо якихось вагомих здобутків добилася дитина,
Коли позаду – 97…
Життя прожити – не поле перейти. А коли життя тривалістю 97 років, коли воно – і стернисте поле, і немощені дороги, і голодомор, і трагічні воєнні роки? Чи є прислів’я про таку долю? Як би воно звучало для Якова ОСТАПЧУКА, людини, котра гідно пройшла такий життєвий шлях? Яків Артемович
