Прижилися тут і цигани, і страуси
Сенсація! В древній Кам’янець завітало двоє страусів. З кошиками квітів на спинах. Не вірите? Завітайте на алею відпочинку, що на проспекті Грушевського, навпроти центрального ринку. Вони й досі там стоять, милуючись творінням людських рук, які гарно благоустроїли ще недавно запущену болотисту територію, так званий «п’ятачок». Тепер вона вкрита плиткою й не потрібно взувати гумових чобіт, аби пройтися нею. Тут у зручному й легкому літньому взутті задоволено прогулюються дорослі й діти.
Дошкуляють пекуче сонце й спека? Не біда. Від них можна сховатися в прохолодному затінку, із задоволенням посидіти під кронами дерев на зручних лавочках. До послуг кам’янчан – мережа магазинів, де можна придбати найвишуканіші букети квітів, що виграють усіма кольорами райдуги, торгові точки, де продають прохолодні напої, морозиво, солодощі, м’ясо та ковбасні вироби.
Час від часу алеєю прогулюється поліцейський патруль. Він наглядає за порядком та санітарним станом, пильнує, аби несвідомі громадяни не засмічували улюблене місце відпочинку, не розпивали тут спиртні напої.
Алею облюбували голуби та галки, які масово поселилися на деревах і тепер поважно проходжуються територією на радість дітвори, яка щедро пригощає птахів крихтами хліба. Прижилися на алеї й цигани. Вони ватагами навідуються сюди, спритно займають вільні лавки, поклавши поряд з собою величезні клітчасті сумки. Ну, мало не циганський табір! Досвідчені мами, вбрані в квітчасті сукні, завзято клянчать у відпочиваючих та перехожих милостиню, навчають цьому ремеслу й своїх малолітніх чад.
Якось, пересиджуючи під деревами алеї спекотну годину, мені довелося стати свідком такого випадку. До літнього чоловіка підійшла молода циганка й так майстерно заговорила йому зуби, що той і не зчувся, як вона ковзнула рукою в кишеню піджака й спритно витягла звідти зелену гривневу купюру. Постраждалий навіть не помітив, як його обдурили, а від крадійки за мить і слід прохолов.
Час від часу містяни висловлюють своє роздратування з приводу такого засилля осіб ромської національності на одній з центральних алей міста:
– Через тих циганів на алеї хоч не з’являйся! Мають вже усталені місця для свого промислу на автовокзалі та центральному ринку, так, бачте, їм цього мало, приперлися й сюди, заважають людям спокійно відпочивати.
Та, побурчавши, незадоволені врешті змиряються з ситуацією. Бо знають: цей народ звик вічно кочувати, їх, ворожбитів і прохачів, спекатися дуже важко. Та й поводять вони себе наче й мирно. Не сваряться, не шкодять навколишньому середовищу, відкрито не крадуть. То що, може, нехай так і співіснують з нами і в подальшому, якщо немає очевидного криміналу?
Борис УРОДА.