Історія
Подорож Останньою столицею
Цьогорічний день незалежності в Кам’янці-Подільському видався погожим та ясним. Літо не збиралось залишати терени міста, а навпаки, перед осіннім контрнаступом посилило свою присутність. Хоча спека не була надмірною, від одного погляду на зодягнених у зроблені з добротної вовни військові френчі та бушлати реконструкторів фестивалю «Остання столиця» ставало якось не
На території Старого замку в Кам’янці висадився археологічний десант
Роботи проводяться на місці розташування церкви Покрови Богородиці ХІV-ХVІІ ст. Культова пам’ятка побудована у ХІV ст. В описі замку 1494 р. церква згадується, як дерев’яна із дзвіницею та двома дзвонами. У 1672 році була розібрана для перебудови в кам’яну. За переказами в ній були поховані князі Коріатовичі – Юрій
Археологи на Кармелюковій горі
«Стоїш, мов піраміда сонця, прославлена Богом і людьми, Моєму Кам’янцю ти за охоронця – не підпускаєш холоднії вітри» Так я писала про Кармелюкову гору в одній зі своїх поетичних збірок. Облюбована, містична, прадавня, на яку піднімаються туристи й археологи (висоту потрібно здолати не маленьку – 60 метрів!). А мешканці
Таємниці архітектурної пам’ятки ХІХ ст. в Кам’янці-Подільському, або Про що не розкаже гід
Після третього переділу та ліквідації Речі Посполитої в 1795 р. почалося створення Подільської губернії, яка охопила більшу частину сьогоднішніх Хмельницької, Вінницької, північ Одеської та захід Черкаської областей, зі столицею в Кам’янці-Подільському. Щоб виокремити з банківської справи суто земельну проблему, в березні 1883 року в губернії відкрили нове відділення (одне
Історія села Крушанівка станом на 1900 р.
Село Крушанівка (раніше Крушинівка) колишнього Ушицького повіту розташоване на схилястій низовині, розділеній безіменним струмком на дві частини, за 10 верст від Китайгорода. Грунт – чорнозем, місцями глинистий, урожайність середня. Завдяки низовинному розташуванню умови життя несприятливі, особливо восени або навесні. В селі знаходяться каменоломні білого вапняку. Згідно з переказами, назва
Краєзнавчими стежками: церква Покрова Святої Богородиці в Кам’янецькому замку
14 жовтня православні християни відзначили одне із великих свят – Покрови Божої Матері. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів це свято духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою в повсякчасне заступництв Божої Матері за людський рід, мир і добро на землі. Подія, яка стала причиною встановлення
Історія села Гуменці
Село Гуменці (в історичних документах – Ігуменці) знаходиться за 8 верст від Кам’янця. Воно розташоване в глибокій долині між пагорбами (так звані Медобори), на обох берегах р. Мукші. Грунт у долинах чорнозем, на схилах – глинисто-кам’янистий. Перші відомості про Гуменці, як уже велике село, знаходимо в документах 1493 р.
Є на Кам’янеччині райська земля
Золота долина — це територія навколо Дністра та його приток. Ця земля називається так через те, що її дуже любить сонце. Часто зрошують землю дощі, які рясно ідуть із хмар, що скупчуються над Дністром та річками Подністров’я, в тому числі над річками Тернавкою, Студеницею. Бог забезпечив землі Золотої долини
Кам’янеччина відкривається археологам
Цього року архітектурно-археологічна експедиція під керівництвом Павла Нечитайла продовжила дослідження на території міста. Далі коротко – про розкопки та цікаві знахідки. У 2018-му здійснено розкриття фундаментів втраченої історичної забудови на ділянках по вулиці Успенська, 2 та Татарська, 17/1. На останній археологи виявили нашарування періоду Кам’янецького еялету, XIII-XIV, XV та
У кам’янецькому замку археологи виявили кераміку золотоординського періоду
Протягом місяця на території Старої фортеці тривають археологічні розкопки. Науковці досліджують місця розташування церкви Покрови Богородиці XIV-XVII ст. та костелу св.Станіслава кінця XVI- початку XIX ст. Чимало цікавих знахідок, датованих І пол. ХІІІ – ХVІІ ст., вдалося підняти на поверхню. Вже розчищено фрагмент південної вівтарної частини церкви, товща кам’яного
