ЗАГАДКОВЕ ЗНИКНЕННЯ ОДНОГО З ФІЛЬВАРОК КАМ`ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО

Якось один з науковців нашого міста дорікнув: «Та кому потрібні ваші дерева? Носитеся з ними, як з писаною торбою»… Так, носимося. По-перше – Кам`янець-Подільський – унікальне місце в світі, його парки і сквери колись були надбанням нашої держави, в них проводилися екскурсії, та екскурсоводи з гордістю оповідали про історії й легенди одного з найзеленіших міст України…

«Український клуб» ставить за мету відродити такі екскурсії. Тому взявся за створення карти рідкісних дерев, дерев-старожилів, дерев, які пов`язані з відродженням нашого міста. А ще хочемо, щоб на мапі дерев, які створила компанія Віжіком, серед найдавніших дерев міст України було названо і дерево древнього Кам`янця. Так виникла ідея і обрати дерево-символ нашого міста… Над цим ми зараз активно і працюємо.
Але взятися до цієї теми мене особисто наштовхнула інша мета, яка не дає спокою впродовж майже п`яти років: пошуки загадкового зникнення з назв Кам`янця-Подільського одного з фільварок, які були в місті – БЕРЕСТИ. Чи хтось з вас чув про нього? Напевно, що ні. Я розпитала в багатьох наших науковців, краєзнавців, журналістів, старожилів, повірте, що ніхто не чув. Але…

Давайте почитаємо одну цікаву статтю (вона є в Інтернеті), яка називається «Відносини землекористування в Кам`янці-Подільському в першій половині XIX ст.». Вона опублікована також у виданні «Кам`янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв`язків: історія і сучасність» (збірник наукових праць за підсумками другої міжнародної науково-практичної конференції. – Кам`янець-Подільський, – 2005). Ось тут і розпочинається найцікавіше. По-перше, біля автора О.Л. Кузема (Кам`янець-Подільський) донедавна стояло ще одне прізвище нашого іменитого науковця, професора (з етичних міркувань називати його не стану, але в збірнику повинно воно залишитися, вважаю…). Та приготуйтеся до такого:

«До складу земельних угідь міста, станом на кінець 1809 року, входило 4 фільварки, 32 хутори та с.Кормильче. До фільварку Біланівка (раніше фільварок Гумниски) відходило 468 десятин 1912 са. землі, тут було 36 будинків, де проживало 67 осіб чоловічої статі. Найбільша площа земельних угідь була під польським фільварком – 695 дес. 1827 саж., на яких розміщувалося 98 будівель. Особливістю цього поселення було те, що проживала тут переважно шляхта, відставні солдати, міщани, а селян хоч і було за ревізією 67 осіб чоловічої статі, але з їх числа одні померли, інші розійшлися невідомо куди, а ті, що залишилися, були старими та непридатними до роботи. Руський фільварок мав 179 десятин 169 сажнів, 58 будинків та неселення у кількості 106 осіб чоловічої статі. Фільварок БЕРЕСТИ (моє виділення) відповідно – 179 десятин 1668 сажнів, 16 будинків та населення 19 осіб чоловічої статі. Населення фільварок (всього 283 особи чоловічої статі), окрім людей шляхетського стану, числилося селянами і було поселено на міські грунти поблизу самого міста. Магістрат мав право використовувати їх на селянські роботи або віддавати деяких з них через публічний торг в орендну посесію, та загалом, користуватися ними так, як поміщик користується залежними селянами.

На таких умовах фільварки Руські, Біланівка, Берести, починаючи із 29 березня 1807 року, були віддані з публічного торгу приватним особам в орендну посесію на 4-річний термін. За користування ними орендарі щорічно сплачували на користь міста 2416 руб. сріблом. Що стосувалося польського фільварку, то через особливість у складі його населення він не міг бути відданий в оренду».

І як вам таке? Справді, ніхто з наших науковців не зміг мені дати відповіді – де були Берести? У відповідь: «Вперше чую». А хто з ка`мянчан, скажіть, послуговується сучасною назвою Циганівка? Давно не чула вислову: «Мешкаю на Циганівці», як, приміром, «Мій будинок на Біланівці». Але якщо розгорнути вікепедійну карту «Місцевості Кам`янця-Подільського», там чітко названі його райони (зважте, що востаннє сторінка перевірялася 15 травня 2019 року): Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Біланівка, Новий План, Циганівка (нині частина Нового Плану), Карвасари, Видрівка, Підзамче, селище Смирнова, Черемушки (Привокзальний), Селище цукрового заводу, селище «Першотравневе» (селище цементного заводу), Східний (заводу «Електрон»), селище «Жовтневе», Жовтневий масив.

То хто в нас мешкає на Циганівці? Циганівка – колишня назва північної частини Нового Плану. Умовно займає 8 кварталів, обмежується вулицею Шевченка на заході, проспектом Грушевського на сході, Північною вулицею на півночі, вулицею Героїв Небесної Сотні на півдні. На Циганівці починаються вулиці Лесі Українки, Огієнка, Гагаріна. Через Циганівку проходить вулиця Тімірязєва. Тут також є провулки Піонерський, Лагерний і Богінського. Назва виникла в другій половині 19 століття. Пояснюється тим, що у цій незаселеній території часто зупинялися і влаштовували табори цигани, адже їм забороняли мешкати та перебувати вночі в містах…

Гадаю, тепер можна буде почути від кам`янчан: «Я живу на Циганівці». Чи щось ріже слух? Але від історії нікуди не дітися. Вона як чаша Грааля манить, зачаровує і не залишає у спокої…

Я й досі у пошуку того загадкового фільварку Берести і мрію, що віковічні дуби, липи, верби мого милого серцю Кам`янця покажуть мені дорогу. Якщо люди не здатні цього зробити.

Юлія ЯВОРСЬКА-ЛИСКУН, член Національної спілки краєзнавців України, журналістка, голова місцевого осередку «Українського клубу».

Поділитися в соціальних мережах