Я б ще йшла та співала

Автор: | Опубліковано Наші ювілеї Немає коментарів

Знайомлячись із нашими передплатниками, відкриваєш для себе таку приємність, як спадковість. От і наразі, розмовляючи з Надією Василівною Рудько із села Крушанівка, з’ясувалося, що газету «Край Кам’янецький» передплачували ще її батьки (тоді «Прапор Жовтня»). І Надія Василівна, і чоловік її Микола Васильович – постійні, віддані газеті читачі.

Одна донька – медик, друга – нині працює диспетчером у службі МНС, старший онук – студент медичного коледжу, один із зятів – полковник, начальник служби цивільного захисту – тож кожний знайде щось цікавеньке для себе в газеті.
«Новини району і міста, сесії, – перераховує Надія Василівна, – рубрику «Торжок», анекдоти, прогноз погоди, навіть не визначусь, що найбільше нам подобається. Зараз хотілося б якомога більше знати про те, чи будуть зростати наші пенсії. Слава Богу, стаж маємо не який-небудь, та й чоловік досі трудиться агрономом на сільгосппідприємстві…».
А ще дізналися, що наші герої багато років були депутатами сільської ради. Тож активно займалися і громадськими справами.
Так що гарна звичка бути попереду викликає інтерес до матеріалів, у котрих розповідається про земляків, небайдужих до сьогодення і до того, що буде в недалекому майбутньому з нашою країною.
Сама ж Надія Василівна 42 роки відпрацювала директором Будинку культури, з районним хором «Розмай» де тільки не гостювала: в Хмельницькому, Чернівцях, навіть на ВДНГ у Києві – так що сумувати було ніколи.
«Але, зізнайтесь, не втомилися?» – запитую.
Сміється: «Та ви що! Я б ще йшла та співала…».

Лариса МАСЛОВА.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар