ЗОЛОТА НИВА ПРОФЕСОРА АНАТОЛІЯ РУДЯ

Автор: | Опубліковано Наші ювілеї Немає коментарів

Чесності, працьовитості, відповідальності, дисциплінованості, цілеспрямованості та професіоналізму Анатолій Володимирович РУДЬ вчився у своїх батьків і односельчан, зокрема у видатного українського хлібороба, двічі Героя Соціалістичної Праці Григорія Івановича Ткачука, а також у вчителів-наставників, на яких йому таланило. Його стихія – бути у вирі життя. Кредо його життя – кожного дня робити добро для людей, для рідного університету, для дорогої України. Він наслідує мудрість давньогрецького філософа Платона, який казав: «Народ, котрий не знає чи забув своє минуле, не має майбутнього». Саме тому Анатолій Володимирович завжди пам’ятає і слідує настановам своїх батьків, учителів по життю і навчає цьому студентів. 

Кажуть, що зорі віщують народженій людині характер, долю і талант. Напевно, сільське гаряче серпневе надвечір’я було особливо яскравим і прихильним у ту мить, коли 9 серпня 1946 року в селі Слобідка Підлісноолексинецька Городоцького району в сім’ї хліборобів народився хлопчик, імення якому дали Анатолій. Батьки Володимир Васильович і Ганна Максимівна все життя працювали в колгоспі. Вже змалечку Анатолію доводилося пізнавати ази селянської праці. Часто залишався вдома за господаря, обходив господарство, а то і до рідних у поле поспішав на поміч. Бо земля-матінка не любить чекати. Вчасно потрібно засіяти її, і впору зібрати урожай, щоби бути з хлібом.

Тож вибір професії перед юним Анатолієм Рудем не стояв. Він ще за шкільної парти бачив себе у сільському господарстві. Середню спеціальну освіту здобув у 1966 році на агрономічному відділенні Кам’янець-Подільського сільськогосподарського технікуму, який закінчив з відзнакою і за направленням працював агрономом в колгоспі на Городоччині. Цього Анатолію Володимировичу видалося замало, і він у 1971 році закінчує Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Механізація сільського господарства». За направленням молодого спеціаліста призначають старшим інженером з держтехнагляду в Кам’янець-Подільське районне територіальне виробниче управління сільського господарства Хмельницької області.

Після служби в армії, з 1972 року, він був асистентом кафедри сільськогосподарських і меліоративних машин. З 1977 – працював старшим викладачем, а з 1985 – доцентом цієї кафедри. У 1984 році Анатолія Рудя призначають на посаду заступника декана факультету заочного навчання, а згодом – заступником декана факультету механізації сільського господарства. Завдяки професіоналізму, відданості улюбленій справі Анатолію Рудю доручають очолити кафедру агроінженерії і системотехніки.

У 2005 році Анатолій Володимирович закінчує Подільський державний аграрно-технічний університет (спеціальність «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт»). Він плідно займається удосконаленням конструкцій сільськогосподарських машин та розробкою інноваційних педагогічних технологій у вищій школі, працює з аспірантами, пошукувачами та магістрантами. Під його керівництвом магістерські роботи студентів у 2005 і 2006 роках вибороли перші місця на Всеукраїнському конкурсі та здобули головний приз – «Золота Ніка». Аспіранти проводять фундаментальні дослідження і успішно захищають дисертації.

Анатолій Володимирович вже не перший рік очолює раду первинної організації ветеранів Подільського державного аграрно-технічного університету. Визначені основні напрями ветеранської роботи: організація подвірних обходів з метою надання допомоги і послуг ветеранам; облагородження території і догляд за пам’ятником партизанам-підпільникам та меморіальною дошкою випускникам нашого університету, які загинули в боях за Батьківщину. Защораз не забуває привітати ветеранів із визначними датами в їхньому житті. Окрім того, періодично проводяться навчання голів ветеранських організацій підрозділів університету. Ветеранський та волонтерський актив навчального закладу активно долучається до навчальних семінарів-нарад, що проводяться Кам’янець-Подільською міською організацією ветеранів.

Анатолій Володимирович є науковим редактором та співавтором книги про рідне село «Слобідка Підлісноолексинецька (енциклопедія села)». Трохи пізніше за редакцією професора, Заслуженого працівника освіти України А.В. Рудя вийшла з друку книга «Підлісний Олексинець (енциклопедія села)». Книги були рекомендовані до друку центром досліджень історії Поділля НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Це цікаві, пізнавальні розповіді про неповторні історії славних українських сіл, в яких народилися і виросли цілі покоління людей – працівників сільського господарства, відомих вчених, політиків, патріотів своєї малої Батьківщини.
Анатолій Володимирович любить поезію, часто роздумує над проблемами та негараздами нашого сьогодення – минулого та майбутнього нашої країни, і може в спілкуванні зі здобувачами вищої освіти чи колегами продекламувати першу поетесу України Ліну Василівну Костенко:

Нам треба жити кожним днем,
Не ждать омріяної дати,
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо «потім» може й не настати.

У послужному списку Анатолія Рудя є чимало нагород, серед яких медалі з виставки досягнень народного господарства СРСР, Держтехнагляду України; відзнаки «Відмінник освіти України», «Відмінник аграрної освіти та науки», «Знак пошани», «За заслуги перед міською громадою», «Почесний ветеран»; ордени «За заслуги в науці», «За заслуги в освіті», «Зірка пошани», почесні грамоти і подяки Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства промислової політики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України тощо. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», він член Національних спілок журналістів і краєзнавців України.
Доктор філософії в галузі технічних наук, професор, академік Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності, Заслужений працівник освіти України, автор та співавтор понад 500 наукових праць, у тому числі підручників та монографій, він має більше 50-ти авторських свідоцтв і патентів на винаходи, які запроваджені у виробництво, знаний в науковому середовищі. У 2010 році його включено до книги «Науковці України – еліта держави», а у 2011 році А.В. Рудь увійшов до літопису «Успішні професіонали України». Він – лауреат премії імені Івана Стасюка Хмельницької обласної Національної спілки краєзнавців України.

У ці серпневі дні Анатолій Володимирович зустрічає своє 75-річчя. Від імені ради ветеранів міста хочу побажати йому міцного здоров’я, довгих років життя, творчих успіхів. Шановний ювіляре, нехай завжди Вас супроводжують щаслива зоря удачі, Боже благословення, людська повага, злагода та добробут.

Анатолій БЕРНАДІН.

 

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар