Разом – веселіше
88-літній Іван Григорович Радійчук читає «Край Кам’янецький» навіть вночі. Це коли йому не спиться. Отож, вмикає світильник – і ніби темрява розступається. Читає про різні життєві історії, тож мимоволі пригадується і власне життя: згадує себе молодим трактористом на колгоспному полі чи бачить армійських друзів, із котрими проходив вишкіл на Далекому Сході. Звідти й медаль привіз за порятунок дітлахів, яких витягнув з води.
Повернувся додому – трудився не просто на совість, а з вогником, вніс не одну раціоналізаторську пропозицію щодо вдосконалення сільськогосподарських машин. Звісно ж, портрет його і на Дошці Пошани постійно був, у «Сільських вістях» про нього писали, та й у «Краю Кам’янецькому» не забули відзначити доброго господаря. Преміювали Івана Григоровича не раз: мотоцикл «Юпітер» дарували, газплиту новеньку отримував, шість годинників мав за сумлінну працю.
Вистачило часу в нього й на інших, бо ж завдяки старанням колодіївських активістів були побудовані два житлових двоповерхових будинки, швейна майстерня.
Профкомівська діяльність Івана Григоровича не заважала йому бути одним з найкращих трудівників упродовж 45 років.
«Край Кам’янецький» Іван Григорович Радійчук перечитує до останньої буковки. Усе тут йому цікаво: і консультації юристів та працівників Пенсійного Фонду, рубрика «Торжок», новини району і міста, інформація про події в країні.
Без преси наш передплатник не уявляє свого життя – з газетою веселіше долати будь-які перешкоди, відчуваючи, що ти не один і будь-якої миті можеш розраховувати на підтримку багатотисячної читацької аудиторії.
Лариса МАСЛОВА.