Юлія Лискун

Насправді ім’я у нього є. Його звати Броніслав Казимирчук. Та коли дивишся на його роботи, мимоволі думаєш: як могло статися, що художник такого обдарування залишився майже невідомим широкому загалу? Броніслав Йосипович Казимирчук народився 26 червня 1959 року в Городку на Хмельниччині в родині етнічних поляків. З дитинства його життя

  14 травня відбулась передпрезентація інноваційного музею нового покоління “Від Русі до України: Кам’янець крізь віки”. Це – четвертий музей, створений професійною командою Благодійного фонду “Музей “Історія становлення української нації”. Проєкт є частиною глобальної ініціативи з популяризації 1000-літньої історії української державності. Автор і засновник проєкту український підприємець, історик-ентузіаст, музейний

У невеличкому селі Зіньківці, яке колись було містечком, а географічно просто межує з Кам’янцем через річку Смотрич, на подвір’ї однієї з мешканок села, вже понад десять років стоїть духовна перлина — римо-католицька каплиця, збудована не коштом громади чи фонду, а завдяки одній-єдиній людині. Її ініціаторка — пані Людмила КРИЩЮК,

Історія з Польськофільварецьким кладовищем досить дивна та заплутана. Краєзнавці та історики відсилають нас орієнтовно в північний бік Кам’янця, де сьогодні стоїть костьол Пресвятого Серця Ісуса. Та чомусь, роблячи вилазку на це кладовище (і умовну, згадуючи недіючий вже цвинтар в недалекому минулому), робиш висновок, що ніколи польських написів на пам’ятниках

Коли проходиш повз “білий дім” і над тобою кружляє тисячна зграя ворон та граків, які збираються на осінню толоку, мимоволі згадуєш, що колись тут був базар, який займав площу в майже два квартали. І стояли тут торгові ряди… Людно було та гамірно… Тепер на площі в цілий квартал височіє