ЖУРНАЛІСТИ – ВАЖЛИВІ!

Нещодавно в Національній спілці журналістів відбулася урочиста церемонія нагородження переможців творчого конкурсу, присвяченого 30-річчю Незалежності України. Цьогоріч за перемогу в конкурсі змагалися понад 150 учасників. Було 14 номінацій, в тому числі чотири спецномінації: «Журналісти проти епідемії», «Всупереч обставинам: історії й долі», «Україна єдина» та «Кращий журналістський матеріал про захисників України».

Ми пишаємося, що серед журналістів, чия творчість у різних номінаціях здобула визнання, є і збірка нарисів нашої кореспондентки Лариси МАСЛОВОЇ «По вулиці по головній – з оркестром», у якій вміщені публікації, віддруковані в газеті «Край Кам’янецький». Лариса Анатоліївна отримала диплом переможця в номінації «Всупереч обставинам історії і долі».

Коли збираються журналісти, регламент «відпочиває». Тим більше, що на підбиття підсумків творчого конкурсу до Києва вони з’їхалися зі всіх куточків України. І не лише з друкованих медіа, а й з телебачення, радіо, електронних видань.

Між врученням нагород розмова точиться ніби й про повсякденне та вкрай важливе: головні теми, героїв нашого часу, проблеми виживання ЗМІ, правові аспекти та свободу слова. І дійсно, в непросту добу соціальних потрясінь, економічної кризи, пандемії, військових конфліктів і терактів, на тлі тотальної діджиталізації відбувається ще одна серйозна прикрість – знецінення загальнолюдських цінностей, які ми, пишучі для соціуму, покликані повертати нашому читачеві.

Не допусти оцифрування душі – надважливе завдання, адже тільки за цієї умови можна здолати виклики сьогодення.

Чиновники захопилися темою діджиталізації, сподіваючись, що це також кардинально допоможе в інформуванні суспільства. Водночас вони забувають, що в багатьох населених пунктах навіть інтернету немає, люди звикли одержувати інформацію з місцевих видань.

Тим часом тиражі цих газет щороку падають, в тому числі через те, що поштове відомство постійно підвищує тарифи на доставку видань. Про податкові пільги для ЗМІ доводиться лише мріяти.

Пільгове оподаткування давно пора запровадити. Адже редакційні колективи – це специфічні журналістські організації, які покликані захищати людей, допомагати відстоювати правду і справедливість, вважає очільник НСЖУ Сергій Томіленко.

Тому і в своєму вітальному слові він підкреслив, що вже декілька років поспіль змагання у професійній майстерності відбуваються під гаслом – «Журналісти – важливі!».

Живий інтерес на церемонії нагородження викликала й презентація солідних видань до 30-річчя Незалежності країни, серед яких книга, створена колективом редакції «Голосу України», – «30 років Незалежності» та «Імперія терору» відомого публіциста Сергія Шевченка.
А ще учасники врочистого зібрання ушанували світлу пам’ять загиблих українських журналістів у сквері поблизу церкви Миколи Чудотворця. Між іншим, парафіянами цього храму були В’ячеслав Чорновіл і Георгій Гонгадзе, про котрих згадував на панахиді настоятель, особисто знайомий з ними, – отець Степан. Одна з мудрих фраз священика, вірю, закарбувалася кожному з присутніх: «Якщо ми живі, вчинятимемо по совісті й справедливості, то і їм, нашим праведникам, буде спокійніше Там – у вічності».

Згодом на трамвайній зупинці жваво обговорюємо щось із видавцями «Українського репортера» (м.Київ) Леонідом і Світланою Фросевичами. Несподівано якийсь чоловік поцікавився, чи ми часом не родина й що це за книжка в мене у руках. Відповіла, що ми – журналісти, а книга – це моя розповідь про людські долі. «Мабуть, – зауважив випадковий співрозмовник, – про знаменитостей, зірок…».

«Ні, – пояснюю, – про звичайних громадян». Незнайомець здивувався: «А чому про них?». «Бо вони, – наголошую, – є фундаментом, на котрому кріпиться решта – видатні винаходи, успіх, злети…».

А нам би всім дійсно стати б родиною, прямуючи до однієї великої мети, не спокушаючись ні матеріальною винагородою, ні легкою славою.

Лариса МАСЛОВА.

Поділитися в соціальних мережах