Завтра починається сьогодні

Зізнаюся, почувши від Василя, що молоток треба вміти тримати в руках, немало подивувалася. Утім, не повірити хлопцеві не могла, бо ж саме він, 18-річний учень ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» (директор Михайло Рущак) Василь СЕМЕНКІВ, нещодавно став переможцем І етапу Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «WorldSkill Ukraine-2019» в номінації «Слюсарні роботи».

Звісно, хотілося б сказати з цього приводу, що, мовляв, конкурсант з династії автомобілістів. Але в даному випадку таких красномовств не вийде, бо дід Василя здебільшого правив колгоспними кіньми, а тато й машини власної не має.

Хлопчина був ще дошкільнятком, коли до них у гості завітав дядько Михайло з Сєверодонецька на своєму авто: Василько так і прикипів до керма, викручуючи його у захваті вправо-вліво. А родаку тоді й у голову не приходило, що ця мить так закарбується в свідомості племінника, що надалі він себе вже й ніким і не уявляв, як тільки автомеханіком.

Роки летіли – шкільні будні чергувалися з домашніми: друзі, спорт після уроків, домашнє господарство… У батьків не було часу на спеціальне виховання – нотації, контроль. Та запам’ятав, як наказували: «Ти, сину, дивись, ігри іграми та головне в житті – чомусь навчитись корисному…».

Після дев’ятого приїхав до Кам’янця-Подільського. Тітка – режисер народного театру, в якої зупинився, запропонувала: «А що, Васильку, може, до нас, у коледж культури. Бачу, ти людина з гумором, жарти в тебе дотепні…».

«Е ні, – рішуче відмовився, – я не для публічних виступів, не моє…». Василь навіть трохи хвилювався тієї пори, бо ж конкурс до училища на омріяну ним спеціальність автослюсаря-рихтувальника був чималим: а раптом не візмуть?

– А що ж казав на співбесіді при вступі?

– Те, про що думав завжди: «Хочу чогось навчитися».

Сьогодні Василь – третьокурсник, але твердо знає, що йому треба ще багато чим оволодіти.

Зрозуміло, коли їхав на конкурс, куди його відібрали з восьми кандидатур, переживання були, але взяв себе в руки і подумки став «проходити» всі ті робочі операції, майстерність яких мав продемонструвати невдовзі.

Виконати якісно завдання на змаганнях такого рівня – однієї холоднокровності замало, адже для цього необхідні вміння вільно читати креслення, міцні знання з матеріалознавства, вміле використання інструментів, точність розрахунків при роботі з вимірювальним приладдям, щоби заготовки розмістилися без усяких похибок у контрольній матриці. Так що перед Василем стояли досить складні завдання, з котрими він усе ж впорався блискуче.

– Зіркою, – запитую, – не почуваєшся?

– Абсолютно. Пам’ятаю, завдяки кому здолав першу сходинку.

І тут не зайвим було б згадати тих, хто причетний до «народження зірок». Часто-густо про наставників забувають, про те, скільки, часу, енергії, врешті-решт, душі віддається переможцям, яким згодом аплодуємо, захоплюємося.

На щастя, Василь Семенків добре знає, кому зобов’язаний успіхом, першою медаллю, бо вже не один рік навчається у фахівця з великої літери – старшого майстра закладу Віктора Васильовича Вакарука, котрий пройшов непростий шлях від водія до інженера, займаючи посади дуже відповідальні.

Тож хлопець продовжує рости як спеціаліст і під пильним оком майстра групи Сергія Олексійовича Балабанова.

– А з товаришами?

– Все ті ж дружні відносини. Я ж не кращий, ніж вони. Просто зміг зібратися, захотів знати більше. Це ж як у спорті.

Василь дійсно займався ним, тож точно знає, що каже.

– Батьки як відреагували на перемогу?

– Зраділи. І при цьому зауважили: «Готуйся, аби ще далі піти». Так що відпочивати ніколи. Знання, вони ж тільки з навчанням приходять.

– А до них ще щось потрібно?

– Так, і терпіння, і тверезість розуму, і постійна праця з відточування навичок, й вдосконалення вмінь.

А мені було цікаво дізнатися, що ж у тому молоткові такого, що його треба вміти тримати в руках. І Василь став розповідати, в чому тут справа: удар може буде кистьовим, ліктьовим, плечовим – в залежності від мети, яку переслідуєш…

Тож щиро порадувалася юнаковій мудрості, котра вкладена у простеньке формулювання: якщо відступати – не буде результату.

Лариса МАСЛОВА.

Додати коментар