ВЕЛИЧНІ ТА ДИВОВИЖНІ
Пропозицію Юлії Лискун, голови Кам’янець-Подільського міського осередку «Українського клубу», працювати над деревом-символом Кам’янця і запропонувати владним структурам втілити її в життя, члени клубу сприйняли прихильно і радісно. Підтримуємо міську владу у рішенні створити електронну мапу зелених насаджень міста.
Весна вступає в свої права, природа починає оновлюватись після зимової сплячки. Коли люди давно не бачать привабливої, пишної зелені, вони з нетерпінням чекають пробудження рідної природи, яка дарує їм здоров’я, настрій, і вони оновлюються разом з нею. Кам’янець-Подільський багатий на пам’ятки старовини: фортецю, костели, церкви, мінарет… Було б добре дарувати туристам екскурсії по гарних куточках природи, де можна побачити віковічні дерева, які прикрашають наше місто.
Юлія Лискун запропонувала ідею дослідження дерев, яким понад сто і більше років, і члени клубу з ентузіазмом працюють над цим проектом. Із захопленням проводили і проводимо екскурсії зеленими масивами міста (а таких минулого року ми провели більше десяти). Знаходимо і вивчаємо в якому стані дерева-велетні. У кожного дерева є своя історія, пов’язана з містом, і ми мусимо їх знати, бо вони є окрасою і спадщиною нашого краю. Валентина Лєкомцева, член нашого клубу, написала декілька легенд про старовинні дерева, одна із них – про дуба: «Дракончик, який не захотів покидати цей світ і цю землю, попросив у богів залишитись, вони його перетворили в могутнього дуба. Відтоді він спостерігає за людьми і застерігає їх від необдуманих вчинків. Люди його розуміють, і таких стає більше і більше. Налагодивши зв’язок з природою, є надія, що в світі знов запанують мир і гармонія». Праобраз дуба з цієї легенди росте на вулиці Лесі Українки, біля ліцею, ми його жартома називаємо – дуб з «очима» (на фото). А ще Валентина написала легенду і про вербиченьку-плакучу, яка розкошує біля лебединого озера…
Одна старожителька міста сказала: «Ваш «Український клуб» викликає захоплення! Ви вчите молоде покоління не лише любові до духовності, культури, історії, а ще прищеплюєте любов до природи, яка є нашою праматір’ю. Низький уклін усім Вам». Так, адже пам’ятки історії Кам’янця-Подільського – це не єдине наше багатство. Ми відшукали ту прастежку, яка веде в праліс… Багато проводимо екскурсій, зустрічей, спілкувань, які викликають захоплення у нас самих. Адже ми ставимо важливу мету: дослідити рідкісні зелені насадження міста, яке колись сяяло славою як одне з найзеленіших в Україні.
Дізнатися про розмаїття видів того чи іншого дерева, визначити вік, з’ясувати скільки і в якому вони стані, про їхні біологічні властивості – все це захопило нас настільки, що йдучи первісними для нас стежками, ми відкривали разом з тим і багато таємниць з історії нашого міста. А ще пов’язували свої спогади з багатьма кам’янчанами, які возвеличували Кам’янець-Подільський своїми добрими справами.
Пріоритетною для нас є співпраця з владою. Ми створюємо карту особливих дерев нашого міста, збираємось випустити буклет про роботу клубу щодо визначення дерева-символу Кам’янця-Подільського тощо. Чимало слушних консультацій надає старший науковий співробітник Національного природничого парку «Подільські товтри» Інна Одукалець. Ми також дякуємо газеті «Край Кам’янецький» та колективу місцевого радіомовлення за те, що надавали нам можливість розповідати подолянам про наші екскурсії.
Наприклад, на території пам’ятки архітектури – колишньої садиби Осаулової (вул. Сіцінського) – ростуть липи європейські, бук червонолистий, клен сріблястий, яким понад 120 років. Ми також знайшли дуби-велетні, робили заміри, відкрили для себе реліктове дерево гінкго – одне із найбільш архаїчних дерев планети. Цікаво, що одне дерево гінкго (чоловічої особини) росте на вулиці Шевченка, 55, а на Драй Хмари – жіночої. До 1691 року гінкго вважалося вимерлим… На планеті Земля понад три трильйони дерев, більше, ніж зірок у нашій Галактиці. В Кам’янці є дерева, про які багато людей не знають: тюльпанне дерево, яке має великі гарні квіти, софора – дерево-гігант, неймовірне, видовищне. Коли цвіте, пишно усипається білим квітом, відчувається приємний запах. Катальпа – своєрідне об’ємне дерево, широколисте, приваблює своїм виглядом, енергетикою. Таємничі берести…
На превеликий жаль, біля дерев, що є пам’ятками природи, майже відсутні таблички з написами. У місті ми побачили лише три таблички в гарному стані, а решта – похилені, стерті, без будь-яких написів.
Кам’янець-Подільський – одне із найзеленіших міст України. Ця слава закріпилась за ним дуже давно. А яке ж дерево може бути його символом та оберегом? Ми пропонуємо: дуб, верба плакуча, клен, липа, ясен. Знайти унікальні дерева, які є пам’ятками, позначити на карті. Дерева, які багато бачили і багато знають, мають душу і навіть розмовляють… Ними треба опікуватись, оберігати, може, і підлікувати, захистити, поставити огорожу, позначити як об’єкт для екскурсій, написати дані на гарній табличці…
Ми радо сприйняли інформацію, що наш Кам’янець-Подільський стане першим містом у Хмельницькій області, де буде створена електронна мапа зелених насаджень. В електронній системі буде зібрана інформація про кожне дерево в місті.
«Український клуб» вже давно працює над цим проектом – дерево-символ Кам’янця. Колись же символом Бакотської волості була груша. Національний символ Японії – сакура, люди залюбки виходять, щоб помилуватись ніжним цвітом. А в селі Велика Медведівка Красилівського району одне із віковічних дерев стало об’єктом паломництва. То ж чому в нашому місті не існує такої традиції, на чому зупинилась наша любов? Адже п’ємо ми з нашими друзями – деревами – з одного і того ж джерела, і смак води для нас однаковий. Хочемо запросити на такі екскурсії наших кам’янчан і гостей міста. Після такої прогулянки ви по-справжньому відчуєте, яким є корисним і цілющим солодке повітря Поділля…
Микола ПАНАСЮК, старшина міського осередку «Українського клубу», художник, поет, лауреат крайової премії ім. Лесі Українки.
Автор:
admin
